У «ЗАРАЗНОМУ» 2020 РОЦІ КІЛЬКІСТЬ ПОМЕРЛИХ МЕНША, НІЖ ТОРІК

Незважаючи на епідемію коронавірусу, смертність у перші чотири місяці 2020 року – менша за показники того самого періоду 2019 року. Такі дані поширив сайт Державної служби статистики України в експрес-випуску «Демографічна ситуація у січні-квітні 2020 року».

Відповідно до цього повідомлення, чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 травня 2020 року становила 41 млн. 806 тис. 221 особу. У цей самий період 2019 року – 42 млн 055 тис. 934 особи.

За даними ДССУ, загальне скорочення населення у січні-квітні 2020 року – 96 195 осіб, тоді як у 2019 році – мінус 97 267 осіб.

Природне скорочення населення у перші чотири місяці 2020 року становило 102 950 осіб, а в той самий період 2019 року – 108 038 осіб. Тобто, коли в Україні не було коронавірусу – у 2019 році – природне скорочення населення було більшим, ніж нині.

Кількість померлих у січні-квітні 2020 року – 195 287 осіб, тоді як у 2019 році – 207 143 (без епідемії – майже на 12 тис. вища смертність по країні). Число померлих дітей у віці до 1 року – 652 і 687 відповідно.

Разом з тим населення Полтавщини зменшується – за 4 місяці 2020 року чисельність населення зменшилася на 4992 особи. Зменшення кількості населення області відбулося за рахунок природного скорочення – 4550 осіб особи, водночас зафіксовано міграційний приріст населення – 442 особи.

Нині в Полтавській області (станом на 1 травня) проживає 1 млн. 382 тис. 428 осіб, це на 13 тис. 621 людину менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Від яких хвороб помирають?

Протягом січня-лютого в Полтавській області від хвороб померло 3906 осіб. Примітно, що від хвороб системи кровообігу померла 2821 людина, з них від ішемічної хвороби серця – 1984, від цереброваскулярних захворювань (інсульт) – 655. Злоякісні новоутворення стали причиною смертей 523 осіб, захворювання органів травлення – 128 осіб. А от від грипу та пневмонії за цей же період померло 37 мешканців області.

Де найбільше народилося та померло

За перші два місяці цього року в Полтавській області народилося 1437 дітей, а померли – 3906 людей. Найбільше народилося та померло в місті Полтаві: 292 та 653 людини відповідно. Статистика по інших містах обласного значення наступна:

Кременчук: народилося 256 людей, а померло 547.

Гадяч: народилося 23, померло – 45;

Горішні Плавні: народилося 45, померло – 113;

Лубни: народилося 49, померло – 114;

Миргород: народилося 36, а померло – 92 особи.

Найгірша статистика у Глобинському районі, де за січень-лютий народилося 49 дітей, а померло – 166 осіб, у Кременчуцькому районі – 31 та 145 відповідно, в Лохвицькому районі – народилося 33, а померли 129, в Полтавському – 82 та 191 відповідно.

До речі, згідно з офіційними даними Держстату, народжуваність в Україні у 2019 році впала до найнижчого рівня в історії — 7,4 новонародженого на 1000 осіб населення. При цьому смертність майже вдвічі більша – близько 13,8 на тисячу осіб. Сьогодні громадян України віком до одного року в країні менше, ніж мешканців будь-якого іншого віку до 72 років включно — таке спостерігається вперше, принаймні, в новітній історії.

За показником народжуваності Україна входить до п’ятірки найгірших показників у світі.

Найнижчу позицію у п’ятірці народжуваності посідає Монако – 6,4 дитини на 1000 мешканців (це найнижча народжуваність у світі). Показники в Україні – 7,4 дитини на 1000 мешканців. А найбільша народжуваність у світі зафіксована в Нігері (Африка) – 47 дітей на 1000 мешканців.

Міграція

Протягом І кварталу 2020 року в Полтавську область переїхало 4445 осіб, а виїхало – 4062 людини. Так, Полтава поповнилася на 850 осіб, натомість виїхало з обласного центру 922 людини. А от у Кременчук переїхало 643 людини, а виїхала 441 особа.

У Гадяч приїхало 850 людей, а виїхало 922 людини. Гадяцький район поповнився 74 особами, а виїхало із району 73 особи.

Прогнози

Лише 24,5 мільйона громадян, з яких майже третина – пенсіонери: такий демографічний прогноз на 2100 рік підготували для України в ООН.

У звіті наводять дані про кількість населення України, починаючи від 1950 року. До прикладу, у 1950 році ця кількість становила 37,3 мільйона осіб, у 1970 – 47,1 мільйона, у 1990 – 51,46 мільйона, у 2000 – 48,8 мільйона, у 2005 – 46,9 мільйона, у 2010 – 45,8 мільйона, у 2015 – 44,9 мільйона, у 2020 – 43,734 мільйона. Прогнозують, що у 2030 році населення країни знизиться до 40,88 мільйона, у 2050 – до 35,2 мільйона, у 2075 – до 28,5 мільйона, у 2100 – до 24,4 мільйона. Тобто, у наступні 80 років кількість населення України, відповідно до середнього прогнозу, може скоротитися майже вдвічі.

Втім, не варто сприймати ці цифри, як свідчення «занепаду» чи «геноциду», адже тенденція до зниження рівня народжуваності та загального зменшення кількості населення спостерігається у більшості європейських країн, зокрема економічно розвинутих. Наприклад, у сусідній Польщі населення скоротилося з 38,5 мільйона у 2000 році до 37,9 у 2019, а до 2100 року прогнозують його зменшення до 23 мільйонів. Населення Словаччини з 5,5 мільйона прогнозовано зменшиться до 3,8 мільйона, Угорщини – з 9,7 до 6,8 мільйона, Румунії – з 19,4 до 11,8 мільйона, Білорусі – з 9,5 до 7,4 мільйона, Росії – зі 145,9 до 126,1 мільйона. Для деяких інших країн Європи прогнози такі: населення Німеччини знизиться з 83,5 до 74,7 мільйона, Швейцарії – підвищиться з 8,6 до 11 мільйонів, Італії – знизиться з 60,6 до 40 мільйонів, Іспанії – знизиться з 46,7 до 33,2 мільйона, Франції – підвищиться з 65,1 до 65,5 мільйона.

Українці житимуть довше, а відсоток молоді знижуватиметься

Водночас зі зменшенням кількості населення підвищуватиметься середній вік українців: якщо у 1950 році він становив 27,6 року, то у 1990 – 35,3, у 2000 – 37,9, у 2020 – 41,2, вже у 2030 становитиме 44,5 року, у 2100 – 47,7.

Кількість громадян віком до 15 років скорочувалася з 10,16 мільйона у 1950 році до 8,36 у 2000 та 6,47 у 2010 році. За станом на 2020 рік вона становить 6,993 мільйона, а у 2030 знизиться до 5,66, у 2100 – до 3,45 мільйона. Таким чином, відсоток дітей серед населення України знижувався з 27,2 % у 1950 році до 17,1 % у 2000 та 16 % у 2020, впаде до 13,8 % у 2030 році та після цього стабілізується на рівні 14,2 % до 2100 року.

Кількість населення у віковому діапазоні від 15 до 24 років становила у 1950 –  майже 7 мільйонів, у 1990 – 6,98 мільйона, у 2000 – 7,39, у 2020 – 4,126. У майбутньому вона може підвищитися до 4,87 мільйона у 2030 році та згодом знижуватися до 3,37 мільйона у 2050 та 2,55 мільйона у 2100. Отже, відсоток молоді серед населення України коливався від 18,7 % у 1950 до 13,6 % у 1990 та 15,4 % у 2005. Наразі він становить 9,4 % та може підвищитися у 2030 році до 11,9 % і залишитися на рівні 10,4 % у 2100 році.

Кількість населення віком від 25 до 64 років змінювалася від 17,3 мільйона у 1950 році до 26,35 мільйона у 2000 та 25,2 мільйона у 2020. Передбачають, що у 2030 році вона становитиме 22,17 мільйона, а у 2100 – 11,5. Отже, економічно активне населення становило 46,4 % у 1950 році, 54 % у 2000, 57,6 % у 2020. У 2030 році цей показник може знизитися до 54,2 %, у 2100 році – до 47,1 %.

Громадяни віком понад 65 років становили у 1950 році 7,6 % від загальної кількості населення (2,84 мільйона), у 2000 році – 13,8 % або 6,74 мільйона, у 2020 році – 17 % або 7,41 мільйона. Через 10 років їхнє співвідношення зміниться до 20 %, а у 2100 році особи поважного віку можуть становити до 28,3 % населення України (6,9 мільйона).

Коефіцієнт потенційної підтримки в Україні знижувався від 6,1 у 1950 році до 4,4 у 1990 та 3,9 у 2000. За станом на 2020 рік він становить 3,4. За прогнозом ООН, у 2030 році співвідношення осіб віком від 24 до 65 років до тих, кому понад 65 в Україні становитиме 2,7, а в 2100 році – 1,7.

Річний показник зміни населення знижувався, починаючи з 1950 року: у 1950-55 роках він становив +1,4 %, у 1985-1990 +0,2 %, згодом, -0,8 % у 2000-2005 роках та -0,5 % у 2015-2020. У 2025-2030 він прогнозовано становитиме -0,7 %, у 2095-2100 населення країни скорочуватиметься приблизно на -0,6 % щороку.

Очікувана тривалість життя при народженні підвищувалася від 61,8 року у 1950-55 роках до 70,6 року у 1985-1990, дещо знизилася до 67,5 року у 2000-2005 роках та знову підвищувалася до 71,8 року у 2015-2020 роках. Тобто, нині українці живуть в середньому на 10 років довше, ніж у 1950-х роках. Вже у 2025-2030 роках цей показник становитиме 73,2 року, а до кінця століття підвищиться до 82,8 року. Нині чоловіки живуть в середньому до 66,8 року, жінки – до 76,6 року. До 2050 року ці показники становитимуть відповідно 71,6 та 80,3 року, до 2100 – 80,1 та 85,5 року.

«Базар Медіа в Україні» на основі інформації Управління статистики та статистичних даних підготованих ООН.