Нам є чим пишатися: Конституція України – найдемократичніша у світі

Національне свято відзначаємо 28 червня.

Перша Конституція в Європі

Наша країна має багатовікову історію конституційного процесу. Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер, 5 квітня 1710 року.
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами, схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Нажаль реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині і її укладачі не мали змоги повернутися у країну. Але в історії вона залишилася, як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки. А прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.
Шлях розвитку
Насправді українське правове законодавство формувалось протягом всієї історії нашої країни.

Із часу створення Центральної Ради (17 березня 1917 р.) розпочався процес розбудови інститутів державності, основою якого, безумовно, стали Універсали Центральної Ради.

22 січня 1918 року був прийнятий ІV Універсал, який проголошував самостійність і незалежність України та став законодавчою основою нової держави. Хоча 29 квітня 1918 року на останньому засіданні Центральної Ради було заслухано та ухвалено основний закон за назвою «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», на його проголошення, на жаль, не вистачило часу. У зв’язку з цим він не набрав правової чинності, проте залишився важливим історико-правовим документом доби Української держави 1917—1918 рр. І цей документ підтверджує, що Україна протягом усього свого існування невпинно намагалась розвиватись у конституційному законодавстві. До речі, на тому ж засіданні Центральної Ради було обрано першого Президента України – Михайла Грушевського.

Державно-конституційна ідея продовжувала існувати і в часи Радянської України. Громадсько-політичні організації та партії в еміграції відстоювали право на національне самовизначення України. Показовою в цьому плані є Конституція Миколи Сціборського (1939 року), яка визначала Україну «суверенною, авторитарною, тоталітарною та професійно -становою державою».

А вже коли розпочалася політична боротьба за проголошення незалежності України, починаючи з листопада 1989 року, постало питання необхідності розробки та прийняття нового Основного Закону, як важливого атрибуту суверенної держави.

Конституція сучасної незалежної України

Писали українську Конституцію цілих шість років – з 1990 по 1996 рр. Звісно виникало багато спірних питань, але в кінцевому підсумку Основний Закон України був прийнятий о 09:18 ранку 28 червня 1996 року. За нього віддали голоси 315 народних депутатів (при 300 необхідних), і голосували вони окремо за кожну статтю. Для цього Рада була змушена безперервно пропрацювати цілу добу.

Основний Закон вступив у силу з дня прийняття.

«Батьком» Конституції України вважається народний депутат Михайло Сирота, який очолював Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту.

І хоча, судячи з історії, першу Конституцію намагалися створити та прийняти саме українці, все ж так склалося, що з усіх пострадянських республік, Україна прийняла Конституцію останньою. Але незважаючи на це, міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі. Нам є чим пишатись.

Наповнення

Весь чинний Основний Закон складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 17 перехідних положень.

Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію України і Пересопницьке Євангеліє.

Насправді, після прийняття Конституції у 1996 році, її не одноразово дописували, та змінювали деякі положення. З плином часу вона вдосконалювалась та ставала більш демократичною та правовою.

Але від зміни Конституції нічого не відбудеться, якщо українці не будуть її виконувати. І виходить, що не зважаючи на добре налагоджену правову систему в теорії, ситуація в країні не зміниться, доки ми самі не почнемо виконувати усі ті правила на практиці.

Тож не нехтуйте законом, почніть зміни з себе, адже кожен з нас – це Україна.

«БМ»