Річки критично обміліли. Який показник у Пслі?

Через безсніжну зиму і відсутність дощів в Україні цього року спостерігається найнижчий за 100 років рівень води в річках. Традиційне наповнення басейнів річок водою в березні та на початку квітня цього року фактично не відбулося через відсутність танення снігу.

Трохи води прибуло тільки в гірських річках Карпат, де були сніги. Але всі рівнинні річки, що не наповнилися восени через малу кількість дощів, не отримали й талої води навесні.

До того ж, вода в річках і озерах не промерзла взимку, а значить не очистилася природним шляхом.

За словами начальника відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру ДСНС Вікторії Бойко, відсутність весняного водопілля, під час якого річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, погіршення екологічної ситуації та якості води в річках, що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки. Наприклад, для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на постачання води.

Складна гідрологічна ситуація спостерігається в басейні Дніпра. Усі його притоки мають аномально низьку водність, а приплив води у водосховища є одним із найменших за весь період інструментальних спостережень.

Гідрологи повідомляють, що максимум добового припливу води до Київського водосховища сформувався на 30-31 березня на рівні 95 м³/с при нормі 4200 м³/с.

У середньому водність Дніпра в перших двох декадах квітня і прогнозі на третю становить 23% від норми й буде близькою до гідрологічної посухи. Приплив води в Канівське водосховище може скласти 15% від норми стоку за квітень.

Не менш складною є гідрологічна ситуація в басейнах приток Середнього Дніпра, стік яких формує бічний приплив води в інші дніпровські водосховища – Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське. Показники близькі до критеріїв маловоддя.

На Дністрі ситуація трохи краща – прилив води прогнозується на рівні 48% від норми.

У Державному агентстві водних ресурсів України вважають, що найсильніше в таких умовах постраждають маленькі річки з невеликими площами водозабору. Якщо дощів не буде, то критично зміліти, а то висохнути можуть більшість малих річок, ставків і озер.

Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області повідомляє, що техногенно-екологічна обстановка на водогосподарських об’єктах області утримується в нормі. На початок травня рівні води на руслових водосховищах річок Ворскла і Псьол в районі гідротехнічних споруд знаходяться в межах встановлених Міжвідомчою комісією. Наповнення руслових водосховищ на річці Ворскла в середньому становить 98%, на річці Псьол – 94%.

Відмітки рівня води у Кременчуцькому водосховищі – 80,50 м (вільна ємність – 1,07 км³), Кам’янському водосховищі – 63,85 м (вільна ємність – 0,10 км³). Наповнення водосховищ суббасейну Середнього Дніпра, які знаходяться на балансі міжрайонних управлінь водного господарства становить 64%, в цілому по суббасейну Середнього Дніпра в межах області наповнення водосховищ становить 75%. Наповнення водосховищ басейну р. Оріль, суббасейну Нижнього Дніпра в межах області, становить 73%. Дані про витрати річок на державних спостережних водних постах:

– р. Сула (спостережний пост м. Лубни) – 5,83 м³/с, (середньомісячна норма квітня – 121,0 м³/с);

– р. Ворскла (спостережний пост м. Кобеляки) – 14,7 м³/с, (середньомісячна норма квітня –100,0 м³/с).

– р. Псьол (спостережний пост с. Запсілля) – 17,2 м³/с, (середньомісячна норма квітня – 200,0 м³/с).

Важко не вірити цій довідці, адже те, що річки катастрофічно обміліли, видно і на прикладі Гадяцького району. Навіть не будучи спеціалістом, можна стверджувати, що рівень води у Пслі та Груні зменшився у рази. Така ж ситуація і на ставках. Ми поспілкувалися з орендарями найпопулярніших серед місцевих рибалок ставків, і всі вони підтверджують, що цього року рівень води незвично низький.

Спеціалісти кажуть, що подібна проблема із обмілінням водойм спостерігається час від часу. Водночас радять не панікувати, бо нібито ситуація може дуже швидко змінитися: достатньо, щоб пройшло кілька циклонів з високою кількістю опадів.

Оксана Кириченко.

Фото використане як ілюстрація.

Найглибше озеро України та найбільше в країні за площею серед озер карстового походження – Світязь (Волинська область) – швидко пересихає. Вода в озері відійшла від звичних берегів на десятки метрів.

Сильно міліти озеро почало п’ять років тому. У цьому році ситуація погіршилася через безсніжну зиму, тому вже з весни водойма покрилася піщаними косами. На дні збільшилася кількість харових плантацій. Це зелені водорості, які переважно характерні для стоячих водойм. Також біологи знайшли деякі ціанобактерії, які теж свідчать про те, що йде застій води в певних ділянках та заболочування місцевості.

З такими темпами обміління озеро може перетворитися на болото. Лише за останній рік вода відійшла на півсотні метрів, а окремі місця вже нагадують пустелю.

Світязь – це карстове озеро. Такі водойми утворюються шляхом розчинення водою гірських порід (гіпсу, вапняку, солі). Підземного припливу такі водойми не мають та наповнюються, в основному, за рахунок опадів.

У минулому році полагодили шлюз на каналі, який з’єднує Світязь з озерами Луки та Перемут. Після цього витік води припинився, однак наповнюватися водоймі нічим через відсутність опадів.

Щоб врятувати Шацькі озера, необхідно відремонтувати всю систему водопостачання. Для цього потрібно близько 10 млн гривень, яких у Волинської області немає.