13 травня минає 171 рік із Дня народження українського письменника і драматурга Панаса Мирного
Пропонуємо вашій увазі підбірку найцікавіших фактів про життя письменника.
1. Став чиновником через примус батька
Батько Панаса Рудченка (справжнє ім’я письменника) був бухгалтером і вирішив, що всі чотири сина повинні стати чиновниками, а дочка обов’язково має вийти заміж за клерка. «Держслужба – це вірний шматок хліба!» – вважав Яків Григорович Рудченко.
Уже в 14 років Афанасій пішов працювати писарем у Гадяцький суд, потім став помічником бухгалтера. Але рутинна робота йому не подобалася.
Він усе більше часу просиджував за книгами. У Гадячі він здружився з дітьми Драгоманових і отримав доступ до великої бібліотеки цієї сім’ї. Саме Михайло Драгоманов в 1877 році надрукував одну з книг Афанасія Рудченка «Лихі люди» в Женеві, адже в Україні його рукописи були під забороною.
Переїхавши в Полтаву, Рудченко без проблем отримав роботу в казенній палаті, де працював на різних посадах і дослужився до дійсного статського радника. Дуже не любив це місце. Але працював швидко, всі потрібні довідки видавав людям за один день. А ночами творив.
2. Багато творів залишив недописаними через брак часу
Оскільки весь час забирала робота чиновника, і на літературу в Мирного його майже не лишалося, багато творів письменника так і залишилися недописаними,.
Перші твори Рудченка під псевдонімом Панас Мирний видавалися у Львові. Ніхто навіть не здогадувався, хто такий цей Мирний.
3. За життя не дав жодного інтерв’ю
Не любив слави. До того ж, писав забороненою українською мовою, та ще й про долю українського народу, змальовуючи образи, переважно, з гадяцького простолюду.
Але Рудченко сам себе розсекретив. Це трапилося випадково. Коли на сцені полтавського театру поставили п’єсу «Лімерівна», глядачі під овації почали вимагати «автора на сцену». Панас Якович не стримався і вийшов. Він навіть нічого сказати не міг застиглій публіці. Близькі люди, співробітники, знайомі не могли повірити, що чиновник Рудченко і письменник Мирний – та сама особа.
4. Рукописи зберігав у скрині для сала
Жандарми неодноразово обшукували всіх відомих людей Полтави у пошуках рукописів таємничого Мирного. Навіть у Рудченка нічого не знайшли. Свої майбутні «Хіба ревуть воли …» він ховав у скрині, де зазвичай сало зберігають або інші продукти.
5. Головну героїню роману «Повія» списав із дівчат, яких кохав
У юності Панас Мирний захоплювався кількома дівчатами-наймичками. Одна не зрозуміла його духовних поривань. Інша — проміняла його на солдата-москаля.
Роман «Повія» Панас Мирний почав писати у 32 роки. Змалював долю сільської дівчини, яка через бідність після смерті батька й матері змушена була працювати в наймах у місті, а згодом стала повією. Зрештою хвора на сифіліс дівчина замерзає у рідному селі під батьківською оселею. Головна героїня «Повії» – збірний образ дівчат, яких кохав автор роману.
6. Одружився в 40 років
Своє справжнє взаємне кохання – Олександру Шейдеман – Панас Мирний зустрів у 40 років у Полтаві. Познайомилося майбутнє подружжя Рудченків на суботніх літературних вечорах у місцевого етнографа Віктора Василенка. 26-річна Олександра Шейдеман була капітанською донькою та генеральською сестрою. Вона закінчила Полтавський інститут шляхетних дівчат та Харківське музичне училище, була начитаною, знала кілька іноземних мов.
На момент зустрічі з Панасом Яковичем, Олександра Михайлівна не збиралася надовго залишатися в Полтаві, бо мала багатого нареченого лікаря в Петербурзі. Сорокарічного Панаса Яковича Олександра зачарувала не тільки через свою молодість і глибокі блакитні очі, а й через знання літератури та музики. Крім того, на чоловіка вплинуло й те, що майбутня обраниця жила не за батьківські кошти, а сама заробляла на життя, викладаючи музику в Полтавському інституті благородних дівчат. На той час серед панночок таке траплялося не часто.
Мовчазний та замкнений з дитинства, Панас Рудченко пише їй сповнені ніжності листи. Називає її Шурочкою, доброю, святою, голубкою. Зрештою, Олександра Шейдеман проміняла багатого нареченого петербуржця на полтавця Рудченка. У квітні 1889 року закохані одружилися. Весілля було скромним, святкували в Карлівці в домі нареченої. Батьки та рідні нареченого навіть не приїхали, лише надіслали листівки.
Олександра народила письменнику трьох синів – Віктора, Михайла і Леоніда.
7. Втратив двох синів на війні
Сини Панаса Мирного багато читали, малювали, музикували.
Старший Віктор закінчив юридичний факультет Московського університету, середній Михайло – Катеринославський гірничий інститут, а молодший Леонід навчався у військовому училищі. Але свої корективи в долі молодих людей вносять війни – спочатку Перша світова, а потім і Громадянська.
1915 року в бою загинув старший син Віктор. Після цієї звістки письменник перестав показуватися на людях, заборонив себе фотографувати і купив землю біля могили Віктора.
У 1919 на полі бою загинув молодший син Леонід.
8. Вшанування пам’яті
На честь класика української літератури названо вулиці в містах і селах нашої країни; випущено поштовий конверт і марку; викарбовано ювілейну монету; встановлено меморіальні дошки, бюсти і пам’ятники; створено музеї й музейні кімнати; його ім’я носять навчальні заклади. Твори письменника були неодноразово екранізовано. Щорічно в Україні вручається премія імені Панаса Мирного для нагородження письменників, вчених, працівників освіти і культури, журналістів, художників, майстрів народних ремесел, ділових людей, громадських і державних діячів за видатні успіхи в галузі літератури, літературознавства, публіцистики, театру, музики, живопису, народної творчості, архітектури, громадської діяльності.
Гадяцький історико – краєзнавчий музей
