Сьогодні теплого Сосипатра; ворожимо на барвінку і що очікувати від Сатурна
Церква вшановує апостолів від 70-ти Іасона і Сосипатра. Обоє були учнями апостола Павла й проповідували християнство на острові Керкіру, відомого нам радше як Корфу.
На Сосипатра зацвітав барвінок. Барвінок, разом з базиліком, любистком, м’ятою і полином вважався священною рослиною. Його використовували і в весільних обрядах, і під час похоронів молодих людей (інша його назва – «могильниця», «гроб-трава»). Дівчині заборонялося висаджувати барвінок. Вважалося, що коли він зацвіте – вона заслабне і помре. На Закарпатті, Галичині, під час весілля барвінок зрізала лише сваха або дружка. Квіти окропляли свяченою водою й клали в решето на хліб. Якщо не було свого барвінку – позичали в сусідів, але в тих, хто жив у нижній частині села. Барвінок треба було нести обов’язково вгору. У польських травниках ХVІІ століття барвінок згадується як засіб поновлення любові між подружжям. Відваром коріння барвінку відьма може «призвати» до себе потрібну їй людину. За листям барвінку ворожили про важкохворого: якщо листя спливе в пляшці з горілкою через 9 днів і збереже зелений колір, хворий одужає.
Ясний схід сонця віщував гарну погоду на найближчі три дні. Якщо дощило й був вітер – очікували негоди. Тепла зоряна ніч обіцяла добрий урожай жита.
Іменинники сьогодні Анна, Кирило, Максим.
19-ий місячний день. Сатурн – управитель головних правил, сценаріїв, структур і опорних конструкцій світу, відсьогодні стає ретроградним і готується до тимчасового повернення в Козерог, де пробуде до грудня. Хто забув, 22 грудня, коли Сатурн поєднається з Юпітером у Водолії, умовно кажучи, закінчується епоха Козерога і розпочинається епоха Водолія. З другої половини березня і дотепер Сатурн вже перебував у гостях у Водолія і ми це відчули на собі. Можна сказати, що за тимчасовий період повернення до Козерогу Сатурн добряче «попрасує» лінію, яка розділяє консервативну реальність Козерога і реальність Водолія, сповнену непередбачуваних несподіванок і парадоксів. Щось остаточно відімре і зникне, а щось, подібно молодому зеленому пагону, проб’ється крізь товстий шар не тільки ґрунту, але, можливо й асфальту… Хтось тому радітиме і спробує влаштувати оазу, а хтось, шукатиме камінь і цемент, щоби знову навести звичний лад… Утім, навряд чи йому це вдасться.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1946 році: +0,6; а найтеплішим у 1924 – +29,5.
