Соромно перед планетою…
У квітні 1970 року 20 мільйонів американців згуртувалися заради спільної справи – чистоти на планеті. 30 років потому їх кількість зросла до 200 мільйонів громадян усієї Землі. Причина, що зібрала стільки людей, – просте бажання зробити Землю кращою. День Землі – це щорічна подія, яка демонструє підтримку руху за збереження довкілля. Кількість сміття постійно збільшується, бо, на жаль, більшість із нас досі не знають, як правильно із ним поводитися. Прикро у цьому зізнаватись, але більшість не має елементарної «сміттєвої» культури і не усвідомлює відповідальності перед планетою.
Щороку в квітні до Дня Землі та Дня довкілля на Гадяччині відбувались «суботники». Проте цього року, через карантинні обмеження, їх відклали на невизначений термін. Як наслідок, практично у кожному кутку, де не ступає «нога комунальника», лежать купи сміття, залишеного після «культурного» відпочинку гадячан, «дбайливого прибирання вдома», ремонтів – узбережжя Псла захаращене пакунками і порожніми пляшками, сміттєві баки розбиті, ярки у межах міста, через які щодня ходять люди, засипані непотребом.
До речі, майданчик (за мостом через Псьол, у бік Вельбівки), який кілька років тому ідеально розчистили місцеві волонтери і нарекли «Співочим полем», «дбайливі господарі» знову закидали сміттям на будь-який смак: банки, одяг, будівельні залишки, розбита сантехніка…
А ще дивує принцип роботи, яким керуються працівники сортувальної лінії, що належить КП «Сервіс» Гадяцької райради. Коли встановили лінію, районна влада вихвалялась, як усе «прекрасно» : пластик, метал, скло і папір відсортовуватимуть і відправлятимуть на вторинну переробку. Але минулого тижня подув вітер і «відсортовані» пакети піднялися в небо і тепер літають околицями, іноді зачіпаючись за гілля дерев.
Татьяна Цедик написала на своїй сторінці у Фейсбук:
«Мені дуже соромно перед нашою чудовою природою!..
Давно не секрет, що коїться в наших лісах та біля річок. А саме скільки сміття різного залишають люди (навіть хочеться сказати «нелюди») після свого відпочинку. І навіть не тільки після відпочинку, а ще й привозять із дому…
Прогулюючись із чоловіком недільним сонячним днем берегом нашої річки Псьол, ми навіть не очікували побачити аж такий безлад і купи сміття!
Це що значить?! Що люди не люблять, не цінують і не хочуть зберегти для наступних поколінь нашу природу і наш рідний край. Дуже боляче нам було дивитися на все це…
Дуже сумно, що у нас такі люди…Немає для них нічого святого.
Хочеться запитати в таких: Люди, ви люди чи хто?»
Чесно кажучи, хотілося б, щоб над останнім запитанням задумався кожен. Бо якщо ви думаєте, що вас це не стосується, то помиляєтеся. Змінити екологічну ситуацію можна лише об’єднавши зусилля, і працювати повинен кожен на своєму рівні, але ставлячи єдину глобальну ціль – очистити наш край від слідів « недолюдей».
Підготувала Оксана Кириченко.
