Що робити, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?
Подібні ситуації трапляються нерідко. При цьому, намагаючись з’ясувати ситуацію у касира чи продавця-консультанта, у відповідь можна почути сумнівне пояснення: “проводилася переоцінка, не встигли замінити цінники”.
Пам’ятаєте таблички біля банківських віконечок: «Перевіряйте гроші, не відходячи від каси»? Думаю, схожі нагадування для покупців перевіряти чеки, не виходячи від каси, потрібно розмістити у кожному супермаркеті.
Сьогодні, немає покупця, який не стикався б із таким випадком: у магазині береш з вітрини товар по «акційній» ціні, а на касі цей товар пробиваєтеся по іншій, часто – вищій. Це робиться для того, щоб привабити покупця «акційною» ціною в надії, що покупець не перевірить чек на виході із магазину. Адже, не тільки реклама є двигуном торгівлі, але й, власне, ціни.
Ціни відображають на цінниках, які приваблюють покупців та впливають на вибір товару, але, на жаль, більшість покупців байдуже відходять в бік і навіть не намагаються відстоювати свої права споживача, адже різниця в ціні невелика, та й нервову систему хочеться поберегти. При цьому, ті, хто намагаються з’ясувати ситуацію у касира чи продавця-консультанта, у відповідь чують сумнівне пояснення : “Проводили переоцінку, не встигли замінити цінники”, а при пред’явленні вимоги продати товар за вказаною ціною, поведінка працівників магазину ще більше дивує, до прикладу: “не хочете – не купуйте” або “можемо оформити лише повернення товару” і в покупця лише три шляхи вирішення проблеми:
1) відмовитись від покупки та забрати свої гроші;
2) змиритися із вищою ціною;
3) домогтися продажу товару за ціною, зазначеною у ціннику
Для тих, хто обирає третій шлях вирішення, буде корисною наступна інформація:
По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ “Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару та містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції. Частина 3 цієї ж статті встановлює вимоги до цінника, зокрема продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. Ціна продукції повинна містити всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які, відповідно до законодавства, сплачуються споживачем під час придбання.
Наявність цінників передбачено у п. 8 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» – суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу) у грошовій одиниці України. Наприклад, ви вирішили купити, скажімо, ковбасу. Вказана на ціннику вартість, вас цілком влаштовує, але на касі виявилося, що вибраний вами товар має іншу вартість. У цій ситуації, ви маєте право вимагати продати товар за ціною, вказаною на ціннику, тому що джерелом інформації про ціну товару виступає тільки даний стікер. Це зазначено у пункті 6 Інструкції «Про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі і в установах ресторанного господарства»: «інформування споживача про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін.»
Цінник не тільки призначається для надання споживачу основної інформації про товар. Це пропозиція про укладання публічного договору про продаж товару. Стаття 633 Цивільною кодексу України визначає, що публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець – бере на себе зобов’язання здійснити продаж товару кожному, хто до неї звернеться. Згідно із статтею 641 цього Кодексу, пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови цього договору, частиною яких є ціна. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (ч.4 ст. 633 ЦКУ). Працівники до початку робити магазину зобов’язані встановити цінники з належними цінами. Неточності положень договору купівлі-продажу (різні ціни на ціннику та в чеку касового апарату тощо) тлумачаться на користь покупця.
Слід пам’ятати, що причини, через які не вдалось поміняти цінники, значення НЕ мають!
По-друге, ст.18 ЗУ “Про захист прав споживачів” забороняє продавцю включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, наприклад:
– надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;
– визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;
По-третє, невідповідність цінника фактичній вартості – це адміністративне правопорушення, яке тягне за собою накладення штрафу за надання недостовірної інформації про продукцію. (ст. 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Отже, якщо ви зауважили таке правопорушення, поверніться в торговий зал та сфотографуйте цінник, де зазначено одну з істотних умов публічного договору. Після отримання чеку із «хибною» вартістю товару – можете вимагати відшкодування невиправданих витрат. Доводити свою правоту потрібно адміністратору або представнику керівництва. Здебільшого, почувши обґрунтуванні вимоги, з посиланням на норми нормативно-правових актів, вони приймають бажане для вас рішення. Якщо ж це не допомагає – викликайте поліцію і вказуйте на порушення магазином ваших прав як споживача.
Також необхідно одразу ж зібрати докази порушення ваших прав, окрім вище зазначеного, слід заручитися показами свідків. Покази свідків краще за все оформити у вигляді акта, підписаного не менш як трьома покупцями, в якому слід зафіксувати виявлене порушення, ПІБ свідків, їхні адреси та номери телефонів. Вчинивши всі підготовчі дії, споживач має право звернутися із заявою до відповідного органу з питань захисту прав споживачів, долучивши до неї зазначені докази, в якій попросити про проведення позапланової перевірки магазину.
Отримавши копію постанови про притягнення магазину до адміністративної відповідальності, можна звертатися до суду.
Наостанок, пам’ятайте: вибір у вас є та Закон України «Про захист прав споживачів» на вашій стороні, а також перевіряйте чеки, не відходячи від каси.
“БМ”
