Весна прийшла: рік з моменту обрання Зеленського президентом
Рік тому, 21 квітня 2019 року, Володимир Зеленський переміг на президентських виборах. У суспільстві були різні очікування – від економічного прориву до дефолту, тому можна було почути як райдужні, так і жахливі прогнози. Дехто навіть пророкував голод і повний обвал нацвалюти: до 100 гривень за долар. «Слово і діло» зафіксувало основні економічні показники в момент обрання Зеленського. Наскільки відтоді змінився курс валют? Чи подорожчали комуналка та пальне? Що відбувається з ВВП та іншими економічними показниками? Слово і діло спробувало порівняти цифри.
Курс валют, комуналка, пальне
Традиційно почнемо з курсу валют, який протягом року помітно коливався. Зокрема, 23 квітня 2019 року за один долар треба було заплатити 26 грн 85 коп., а 17 квітня 2020 року – 27 грн 20 коп. (+1,3%). Нагадаємо, минулої осені гривня помітно зміцніла й наприкінці грудня один долар коштував 23 грн 29 коп.(-13,3%), але, як і прогнозували економічні аналітики, вже після новорічних свят гривня почала потроху втрачати позиції.
Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)
При цьому в держбюджеті-2020 спочатку було закладено курс долара на рівні 27 грн за долар, але після того, як уряд оновив макроекономічний прогноз, маємо орієнтуватися на показник у 29,5 грн за долар.
Євро протягом року подешевшав з 30 грн 21 коп. до 29 грн 63 коп., як і російський рубль – з 0,42 грн до 0,37 грн.
Ціни на комунальні платежі залишилися без змін, окрім вартості природного газу. Якщо рік тому за 1 куб. м газу в Києві треба було заплатити 8 грн 55 коп., то у квітні 2020 року ціна на «блакитне пальне» стала майже вдвічі меншою – 4 грн. 66 коп. (з урахуванням вартості доставки).
Пальне подешевшало: літр бензину А-95 у квітні минулого року коштував 28 грн 99 коп., а у квітні 2020 – 24 грн 28 коп. (-16,2%), літр дизпалива був по 28 грн 51 коп., став – 23 грн 71 коп. (-16,8%). Найбільш відчутно подешевшав автогаз, за який треба було викласти 13 грн 39 коп., а тепер – 9 грн 51 коп. (-29%).
Макроекономічні показники
Індекс інфляції протягом року трохи зменшився: станом на березень 2019 року він становив 0,9%, а в березні 2020 року – 0,8% (-0,1 відсоткових пунктів).
Щодо ВВП, то дані публікуються раз на пів року, тому останній зафіксований показник відображає реалії 2019 року. Якщо порівняти 2018 рік із 2019-м, то ВВП на душу населення збільшився на 12,3% з 84 тис. 192 грн до 94 тис. 590 грн. Номінальний ВВП зріс на 11,7%. Заради справедливості, нагадаємо, що до серпня минулого року виконавчу владу в Україні очолював Володимир Гройсман.
Державний і гарантований державою борг скоротився з 2 трлн 112 млрд грн (станом на 28 лютого 2019-го) до 2 трлн 48 млрд грн (станом на 29 лютого 2020-го). Витрати на обслуговування держборгу у 2019 році виявилися на 26 млрд гривень нижчими від планових обсягів за рахунок коригування графіку запозичень, зниження ставок і переходу на більш довгострокові інструменти.
У Кабміні зазначили, що витрати також зменшилися на 7 млрд грн за рахунок зміцнення гривні, а всі платежі з погашення державного боргу були виконані вчасно і в повному обсязі.
При цьому валовий зовнішній борг зріс на 6,8% – зі 114 до 121,7 млрд дол. (станом на 31 грудня 2019-го).
Єдиний казначейський рахунок за рік зменшився майже на 30% – з 14,9 до 10,5 млрд грн. При цьому обсяг золотовалютних резервів став більшим на 20,9% – з 20,6 млрд дол. станом на кінець березня 2019 року до 24,9 млрд у березні 2020-го.
Соціальні показники
Протягом першого року з моменту обрання президента Зеленського в Україні, як і раніше, збільшувалися середня та мінімальна зарплати, пенсії та виплати солдатам-контрактникам. У лютому 2019 року середня зарплата, за даними Держстату, сягала 9 тис. 429 грн, а в березні 2020 року – 10 тис. 269 грн. (+5,6%). Розмір мінімальної зарплати зріс на 13,3% – з 4 тис. 173 грн до 4 тис. 723 грн.
Мінімальну пенсію підвищили на 9,4% – з 1 тис. 497 грн до 1 тис. 638 грн.
Зарплата солдата-контрактника в ООС на 1-й лінії оборони збільшилася майже на 17% – з 23 тис. 355 грн до 27 тис. 300 грн.
При цьому збільшились і борги із зарплати. На початку квітня 2019 року бюджетникам заборгували 2 млрд 463 млн, а у березні 2020-го – вже 3 млрд 20 млн грн. (+22,6%).
Одним з передвиборчих гасел Зеленського була відома обіцянка «весна прийде – саджати будемо», пише slovoidilo.ua
Кого і за що саджати – кандидат не уточнював.
«Слово і діло» нарахувало 9 резонансних справ, в яких з’явився результат під час президентства Зеленського. Обвинувальних вироків немає у жодній з них. Причина банальна: судові розгляди тривають значно довше, ніж здається самовпевненим кандидатам і політтехнологам, які супроводжують передвиборчі кампанії.
Пропонуємо згадати кожне з гучних проваджень і подивитися, на якому етапі вони перебувають зараз. А оскільки одним з головних козирів проти Порошенка був скандал довкола колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського та його сина Ігоря, то почнемо саме з нього. Адже Гладковському таки повідомили про підозру, щоправда в іншій справі.
1) Справа автомобілів «Богдан»
17 жовтня НАБУ затримало Гладковського-старшого нібито під час спроби вилетіти з аеропорту «Бориспіль» за кордон. Йому повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем. Мовляв, завдяки такому зловживанню, автомобілі корпорації «Богдан», власником якої є Гладковський, були включені в державне оборонне замовлення. Ці автомобілі нібито закупили за завищеними цінами, внаслідок чого державі завдали понад 10,62 млн грн збитків. Також Гладковському повідомили про недостовірне декларування.
19 жовтня суд заарештував фігуранта з альтернативою 10,62 млн грн застави. Ці гроші за Гладковського сплатили і він вийшов з-під арешту, але слідство у справі наразі триває. За нашими даними, слідство планують завершити до червня, а після цього скерувати справу до суду.
2) Cправа квартир для нацгвардійців
2 жовтня жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру екснародному депутату Максиму Микитасю. На думку слідства, він організував заволодіння понад 81 млн грн Національної гвардії України, оскільки обміняв квартири для нацгвардійців з житлового комплексу на Печерську (у центрі Києва) на квартири в ЖК на вулиці Бориспільський (майже у передмісті). Різниця під час обміну становила понад 81 млн грн.
Микитася заарештували з альтернативою 80 млн грн застави, яку нещодавно суд стягнув на користь держави. За даними «Слово і діло», досудове слідство у справі може завершитися на початку травня і після ознайомлення підозрюваного з матеріалами її скерують до суду.
3) Справа махінацій на митниці
27 листопада детективи НАБУ затримали одеського бізнесмена Вадима Альперіна. До цього вони затримали інших осіб, у тому числі митників, за підозрою у створенні злочинної організації, яка займалася ввезенням до України товарів за заниженою митною вартістю.
29 листопада суд заарештував Альперіна з альтернативою 70 млн грн застави. Його заставу також намагається стягнути на користь держави САП. За даними слідства, в Альперіна був ізраїльський паспорт, але він не здав його, хоча суд зобов’язав підозрюваного здати всі документи, які дозволяють в’їзд до України та виїзд за кордон. Апеляційна палата ВАКС стягнула в дохід держави половину застави Альперіна в 35 млн грн і збільшила розмір нової застави до 76,6 млн грн. Таким чином, бізнесмен повинен внести ще 46,6 млн грн протягом 5 днів.
4) Справа «Роттердам плюс»
У серпні НАБУ і САП повідомили про підозру шістьом особам у завданні понад 18,87 млрд грн збитків після впровадження Нацкомісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), формули «Роттердам плюс». Головним підозрюваним у цій справі є колишній голова Нацкомісії Дмитро Вовк, який переховується за кордоном. Його оголосили у розшук.
В листопаді суд дозволив заочно взяти під варту Вовка, а в березні – дозволив НАБУ провести заочне розслідування стосовно ексголови НКРЕКП. За інформацією «Слово і діло», про завершення розслідування у цій справі говорити зарано, оскільки триває ще низка експертиз. За їх результатами і буде вирішено про завершення слідства та можливу передачу справи до суду.
5) Справа Дубневича
31 жовтня генеральний прокурор вручив підозру нардепу Ярославу Дубневичу. За версією слідства, той організував заволодіння понад 93 млн грн філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця». Цими грошима він заволодів, продаючи УЗ деталі за завищеними цінами від імені компаній, які нібито йому підконтрольні.
7 листопада апеляційна палата ВАКС заарештувала Дубневича із альтернативою 93 млн грн застави. Заставу він вніс і вийшов з-під арешту. За інформацією «Слово і діло», слідство у справі мають завершити у травні, але через значний обсяг матеріалів слідства обвинувальний акт можуть скерувати до суду лише восени або взагалі у грудні 2020 року.
6) Заволодіння кредитом Ощадбанку
26 вересня НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Станіславу Березкіну. За даними слідства, він організував заволодіння понад $20 млн кредиту Ощадбанку, які вивів на офшорний рахунок агрохолдингу «Креатив». На ці гроші Березкін нібито придбав завод «Чорноморгідрозалізобетон». Суд визначив йому запобіжний захід у вигляді 15 млн грн застави. Він сплатив ці гроші.
Сторона захисту Березкіна досі знайомиться з матеріалами розслідування НАБУ. Після того, як адвокати ознайомляться з ними, обвинувальний акт скерують до суду.
7) Справа ВіЕйБі банку
13 листопада НАБУ і САП повідомили про підозру олігарху Олегу Бахматюку та його сестрі Наталії Василюк. За версією слідства, він передав у заставу Нацбанку нерухомість, вартість якої завищили майже у 25 разів, склавши нібито підроблені звіти про оцінку. Бахматюка оголосили в розшук.
Днями ВАКС відмовився заочно заарештувати олігарха та його сестру. Паралельно голова Служби безпеки України Іван Баканов просить генпрокурора Ірину Венедіктову передати справу Бахматюка його слідчим, бо у цих провадженнях «ніхто не був покараний». Водночас, сам олігарх теж звертався до очільниці Офісу генпрокурора. Він попросив врутитись у ситуацію. Після того, як Венедіктову обступили з усіх боків, вона попросила САП передати їй матеріали справи Бахматюка.
Говорити про передачу до суду матеріалів чи завершення слідства у цьому провадженні наразі зарано.
8) Справа «Золотого мандарину»
23 січня антикорупційні органи повідомили про підозру шістьом особам у заволодінні 54 млн грн держбюджету. Серед підозрюваних колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін та експерша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька.
За даними «Слово і діло», слідство відводить роль організатора схеми екнардепу Георгію Логвинському. Наразі вирішується питання наявності у нього можливого імунітету, оскільки його дружина Ганна Юдківська є суддею ЄСПЛ. НАБУ і САП звернулися з цим до ЄСПЛ. Ще двоє підозрюваних – у розшуку.
9) Справа бронетехніки від Пашинського
24 лютого НАБУ навідалося з обшуками до ще одного екснардепа минулого скликання – Сергія Пашинського. Детективи приходили до його житла у справі придбання бронетехніки для потреб ЗСУ, МВС України, НГУ, яка відбулась за завищеними цінами. На думку слідства, Пашинський організував такі закупівлі через наближену до його помічника Миколи Кузьми фірму «Українська бронетехніка». В ній директором є брат Кузьми Олександр. У помічника екснардепа теж проводили обшуки.
Наразі детективи вилучили техніку, документи та інші речі, необхідні слідству для встановлення обставин справи. Говорити про підозри ще зарано, проте у Миколи Кузьми на мобільному телефоні та планшеті детективи вже знайшли дещо цікаве: листування щодо броньованих автомобілів; їх бронювання тощо та електронні документи щодо поставки (закупівлі) броньованих автомобілів; записи в календарі пов’язані зі справою; документи та переписку щодо виробництва СБА «Варта» та СБА «Новатор», їх фінансування, відгуків про вказані автомобілі та акт випробувань СБА «Варта».
Коли почнуть «саджати»?
Після того як 5 вересня почав працювати Вищий антикорупційний суд, з’явився шанс на швидкий розгляд справ НАБУ і САП. Але нині судді завантажені старими справами цих органів, в яких загальні місцеві суди протягом чотирьох років роботи не винесли навіть півсотні вироків.
Таким чином, найближчим часом можна очікувати на вироки ВАКС хіба що у старих справах НАБУ і САП. Зокрема, у провадженні стосовно ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова, екснардепа Миколи Мартиненка, екснародного обранця Олександра Онищенка та інших. Нові ж справи, у кращому випадку, опиняться в суді наприкінці 2020-на початку 2021 років. Тому посадки навесні може й будуть, але щонайменше наступного року, якщо суду не завадять працювати політичні перепони.
Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».
