ДЕЗІНФЕКЦІЯ І ЗАКРИТА ТРУНА: як ховатимуть померлих від коронавірусу

Найбільший ризик у похованні мають ритуальні обряди.

«Ми розробили деякі рекомендації щодо заходів, які повинні впроваджуватися при процедурі поховання. Цих заходів буде цілком достатньо, щоб убезпечити навколишнє середовище, патологоанатомів та інших людей, які будуть задіяні в цій процедурі», – коментує проєкт Данило Бріндак, фахівець відділу інфекційного контролю Центру громадського здоров’я.

Алгоритм поховання людини, яка хворіла або мала підозру на коронавірус і померла в лікарні:

Тіло дезінфікують хлоровмісним розчином та поміщають у непроникний герметичний пакет-мішок. У ЦГЗ кажуть, що це мають робити співробітники патологоанатомічного центру. Труну закривають. При похованні в приміщенні має бути не більше, ніж одна людина на 10 квадратних метрів на відстані не менше 1,5 метри.

Місцева влада чи комунальні підприємства мають записати контакти тих, хто був на похороні.

У проєкті від ЦГЗ йшлося ще й про те, що труну дезінфікуватимуть зовні. У розпорядженні цього пункту немає. Додаткових рекомендацій щодо транспортування, захоронення та кремації померлого не дають.

«Кремувати тіло не обов’язково», – каже Данило Бріндак.

В Україні крематорії є тільки у Києві, Харкові та Одесі.

У документі не уточняється, чи зможуть рідні побачити тіло перед похованням.

Проте у рекомендаціях ВООЗ щодо поховань при епідемічній та пандемічній ситуаціях із респіраторними інфекціями йдеться: «Якщо сім’я пацієнта бажає оглянути тіло після вивезення з кімнати або зони ізоляції, їй можуть дозволити зробити це із застосуванням стандартних запобіжних заходів».

Також у ВООЗ додають, що відомі випадки зараження під час догляду за тілом покійного, тому краще оцінювати небезпеку і вирішувати доцільність проведення прощання у кожному окремому випадку.

Проте під час брифінгу 27 березня Віктор Ляшко розповів, що потрібно унеможливити будь-які контакти з тілом хворого поза межами закладу охорони здоров’я після того, як було встановлено діагноз і підготовлено тіло до поховання.

Інша ситуація з тими, хто помер удома.

Існує ймовірність, що у таких випадках дезінфекції не буде, а труну не закриватимуть, якщо про це не подбають родичі померлого.

«Якщо йдеться про смерть удома, то процедурою займаються похоронні бюро. Ми надаємо рекомендації, але прямого впливу на них не маємо. Родичі можуть замовити дезінфекцію», – пояснюють у ЦГЗ.

У ЦГЗ стверджують, що похорон може пройти без близьких лише у тому випадку, якщо вони перебувають у самоізоляції. Однак при цьому варто пам’ятати, що є обмеження щодо 10 осіб.

Під час похорону також важливо дотримуватися загальних рекомендацій:

– не торкатися обличчя брудними руками;

– зберігати соціальну дистанцію не менше одного метра;

– якщо є симптоми ГРВІ, краще нікуди не йти.

Чи потрібно викидати речі померлого?

«Зазвичай для знищення вірусу достатньо випрати речі при високій температурі та випрасувати їх із парою. Якщо є можливість, можна задіяти дезінфікуючі речовини», – радить Данило Бріндак. За його словами, користуватися досвідом Ірландії та одягати медичну маску на померлого не обов’язково.

Як церква змінила підхід до поховання?

У Православній Церкві України розповіли, що нині вони дотримуються обмеження кількості людей на масових заходах до 10 осіб, і це розповсюджується на похорон. Заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ архієпископ Євстратій Зоря заспокоює, що існує можливість «відспівати» померлого заочно. «Церква має практику звершення заочного похорону. Звершується молитвослів’я за тим послідуванням, яке є у звичайному похованні, але не біля тіла», – пояснює архієпископ. За його словами, такий обряд звершують ще з радянських часів, коли не можна було проводити молитов на кладовищі. Також так «відспівують» тоді, коли людина померла, але тіла її знайти не можуть. Наприклад, коли потонула в морі. Людям потрібно просто звернутися до священника, повідомити про ситуацію, і він вже організує весь процес. «Для того, щоб провести Богослужіння похорону, достатньо навіть одного священника», – додає архієпископ. Але каже, що краще, якби хтось із рідних по можливості все одно був присутній: «Оскільки текст Богослужіння спрямований не тільки на молитву до Бога за душу спочилого, а й спонукає до певних розважань присутніх, тому краще, щоб хтось, окрім священнослужителя, ще був на похованні. Але якщо з об’єктивних причин це неможливо, це не є непереборною перешкодою».

Катерина Хорощак, «УП»