Щедрий вечір — добрий вечір
Водимо Маланку, опановуємо техніку новітніх ворожінь і що робити, коли здох кінь.
Отже, сьогодні Преподобної Меланії Римлянки, Щедрий вечір, Щедра кутя. У давні часи Маланки, Василі та Водохреща пов’язувались з новорічним циклом так званого Сонячного кола. Найважливішим з них було дайбозьке свято Щедрого Бога, яке пізніше почало називатись Маланки, або Щедрий вечір, і яким завершувалися Святі вечори.
В Україні не всюди однаково відзначали Щедрий вечір, найпишніше його святкували на Лівобережжі та Гуцульщині. Натомість для північного Поділля така обрядовість характерна в переддень Водохреща. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру. Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. На Гуцульщині перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» – з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай, як на весілля, аби мала чим коня годувати, як їхати в місто на грець». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів. Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.
Примічайте: якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа. «Яка Меланка, – казали з цього приводу, – такі й Петро з Павлом».
З іменинами вітайте Меланію та Петра.
19-ий місячний день. Чудовий день! Або не дуже… А може й зовсім нікудишній — тут вже дивлячись, як для кого. У когось вже забракло і слів, і думок, тому послуговуємося чужими: “У нас звикли казати: здох кінь — злазь. А ми часто цього не помічаємо, не хочемо бачити, ще й погладжуємо падло, коли воно смердить. Не важимося обірвати обтяжливі стосунки, змінити втомливу і марну роботу, відмовитися від пустих намірів, відмежуватися від людей, які весь час підводять і зраджують… Здох кінь — злазь. І йди пішки, йди вперед. Доки не знайдеш нового. Коня чи щось інше…” Доброго коня і доброго дня!
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1950 році – -26,2, а найтеплішим у 1993 – +10,3.
