Топ-10 фактів про героїв Чорнобиля, які врятували Україну і весь світ

91852
Поділитися новиною

9185226 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції стався вибух. Катастрофа забрала здоров’я та життя багатьох людей, які відчайдушно боролися з наслідками аварії. Такою ціною вдалося врятувати світ від ще серйознішої катастрофи. 5.UA зібрав важливі, вражаючі факти про ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС та відважних ліквідаторів.

  1. ПЕРШІ ДНІ КАТАСТРОФИ

У перші дні аварії основні зусилля спрямовували на зниження радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора, аби запобігти серйознішим наслідкам.

  1. ЧЕРГУВАННЯ В РАДІОАКТИВНІЙ ЗОНІ

Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їхнє місце приїжджали інші.

91862

  1. НАДЗВИЧАЙНА СИЛА ВОЛІ СЛАБКОЇ СТАТІ

Крім чоловіків, на службу було взято багато жінок: кухарки, медики, дозиметристи. Їх робота межувала зі смертельною небезпекою.

  1. ПІК ЛІКВІДАЦІЇ

Основна частина ліквідаційних робіт була виконана у 1986–1987 рр. У них брали участь приблизно 240 тисяч людей.

  1. “ЗНИКЛИЙ БАТАЛЬЙОН”

Влада тривалий час навіть не визнавала факту використання мобілізованих у ліквідації аварії на ЧАЕС. І в історію ці майже 700 ліквідаторів увійшли як “зниклий батальйон”. Усього ж на атомній станції в перші роки працювали понад чверть мільйона ліквідаторів.

  1. ЗАГАЛОМ «САРКОФАГ» БУДУВАЛИ БЛИЗЬКО 600 ТИСЯЧ ОСІБ

Наприкінці 1986 року реактор накрили спеціальним «саркофагом» задля запобігання розповсюдженню радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких пізніше назвуть ліквідаторами. За весь час будівництва “саркофагу” їх нараховувалось близько 600 тисяч осіб із усього тодішнього СРСР.

91869

  1. СПЕЦОДЯГ ПОЖЕЖНИХ

Деякі рятувальники працювали у радіоактивній зоні без респіраторів. Спецодяг видавався та змінювався раз на тиждень.

  1. РОЗПЛАТА ЖИТТЯМ ТА ЗДОРОВ’ЯМ

Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора вдалося лише ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

  1. ФОТО ТА РЕЧІ ГЕРОЇВ

Зараз у Києві діє національний музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

  1. ВШАНУВАННЯ ЛІКВІДАТОРІВ

Пам’ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. Зокрема, 25 квітня 2011 року у столиці відкрито скульптуру пам’яті пожежних-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції.

91868

«Перший український»

Фото: Google.

 

У 1986-му на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС від Гадяцького району відправили 500 чоловік. За весь період із 1986 по 1990 роки у зоні побувало 593 людини.

Першими, хто поїхав на ліквідацію аварії вже 3 травня, були працівники «швидкої допомоги» Олександр Коробка (с. Великі Будища) і Олександр Харчина (м. Гадяч). Чоловіки були призвані через військкомат і знаходились у зоні майже 4 місяці.

5 травня на ліквідацію направили працівників сільгосптехніки. У той самий час до ліквідації аварії приступили і працівники тампонажного управління, серед яких було чимало наших земляків.

31 травня 1986 року, майже через місяць після аварії, із Гадяцького району призвали одразу близько 300 чоловік. Усіх збирали на території нинішньої гімназії о 4-й ранку, звідти автобусами везли на місця дислокації. В основному, призвані перебували на ліквідації аварії по 3 місяці.

LIVE OFFLINE
track image
Loading...