Великомученика Димитрія; коли зимі лютій бути, кому в корчмі пити, а кому ріжки точити.
Сьогодні Дмитрове свято – великомученика Димитрія Солунського. Він був військовим і загинув мученицькою смертю на зорі християнства. Колись на переважній більшості України з Дмитровим св’ятом пов’язувався давній обряд поминання покійників – так звані «осінні діди». Щоправда, в деяких регіонах «осінніх дідів» пошановували напередодні Кузьми-Дем’яна (14 листопада), а на Закарпатті – в суботу на Михайла (21 листопада), яка мала назву Задушної. Після Дмитра вже заборонялося справляти весілля й ходити у свати: «До Дмитра дівчина хитра, а по Дмитрі хоч комин витри». З Дмитром на Поліссі пов’язані й завершальні обряди тваринників. З цього дня корів уже не виганяли на пасовиська. Господарі розраховувалися з пастухами, а останні святкували в корчмі завершення сезону. Подекуди святкування тривало декілька днів.
За цим днем завбачували і погоду: «Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не скоро буде зима», «Замерзла земля і дме холодний вітер – снігу не буде до Нового року», «Якщо до Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна». «Коли Димитрій по снігу, то й Великдень – по снігу, а Димитрій по голу, то й Великдень по тому». Якщо на Димитрія тепло і сонячно, то зима очікується легкою і вологою. А ще казали, що «на Дмитра зима на тин лізе».
З іменинами вітайте Дмитра.
12-13 місячні дні, Місяць від Риб переходитиме до Тільця, тож настрій зміниться. Сьогодні завтра будемо жити не душею, а “Его”; думатимемо-мріятимемо не про високо-небесне, а про земне — “Хліб наш Насущний дай нам сьогодні…” Відстоюємо свої права, погляди, позиції, даємо відсіч, точимо ріжки і буцаємось, але не входимо в раж. Непогано здійснювати дрібні покупки. Як там казав сер Френсіс Бекон ще в да-а-лекому ХVІІ столітті: “Гроші — наче той гній, якщо їх не розкидати, від них не буде мало користі”. Так-то.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1888 – -13,9, а найтеплішим у 1927 – +19,6.
