У Гадячі увічнили пам’ять митця
«ВИШИВАЙТЕ СОБІ НА ВТІХУ І НА РАДІСТЬ ЛЮДЯМ»
На фасаді будівлі Гадяцького коледжу культури і мистецтв імені І.П. Котляревського в пам’ять про Заслуженого майстра народної творчості України, лауреата премії імені Панаса Мирного, лауреата літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки, відмінника освіти, викладача цього ж навчального закладу, педагога з великої літери, людини прекрасної душі, митця і патріота України Григорія Олексійовича Кисіля відкрили меморіальну дошку.
Саме завдяки ініціативі Г. Кисіля в училищі було відкрито мистецьку спеціальність «Декоративно-прикладне мистецтво». То були перші роки становлення української незалежної держави. Він співпрацював з журналами «Жінка» та «Україна» і на сторінках цих видань надруковано більше 70 творчих робіт митця – художніх розробок-схем для вишивання в техніці «хрестик»: ікони, релігійні композиції, портрети видатних людей Полтавщини, орнаменти, шрифтові та тематичні композиції. За цими схемами вишиває вся Україна і не тільки. За роки своєї творчої діяльності Григорій Олексійович створив п’ять альбомів вишивок, кожен з яких був присвячений найріднішим його серцю людям. Він був щасливим від того, що дружина, діти та онука кохаються у вишивці та відтворюють на полотні його художню працю. Доньки розділяли батькові переконання та мистецькі уподобання, працюють викладачами декоративно-прикладного мистецтва. 18 портретів за схемами були вишиті донькою Іриною і подаровані Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського. Ці роботи і нині знаходяться у фонді музею. Тільки такий митець, як Григорій Кисіль, міг ділитися своїм талантом, любов’ю до своєї професії з іншими людьми. Завдяки своїй любові до вишивки у митця з’явилося безліч шанувальниць його творчості по всій Україні. Прихильниці художньої вишивки нагородили його найпочеснішим званням: «викладач найвищої людської душі, яку збагнув своїм серцем і відтворив у своїх роботах». Відродження, збереження і подальший розвиток народного декоративно-прикладного мистецтва він вважав справою свого життя, сенсом викладацької та творчої діяльності. Свою любов до мистецтва невтомно вкладав у серця і душі своїм студентам, вчив їх всього того, що знав і умів сам.
Значимим є той факт, що автором дошки пам’яті є учень митця, нині викладач спеціалізації «Декоративно-прикладне мистецтво» Олександр Бондаренко. Щоб увіковічнити пам’ять про свого безмежно талановитого викладача і мудрого наставника, як випускник Полтавського педагогічного університету імені Короленка обрав темою дипломної роботи.
Тепер ми гадячани, викладачі, студенти, випускники коледжу, прийдешні покоління будуть пишатися тим, що в стінах цього навчального закладу працював і творив великий митець. Григорій Кисіль говорив: «Вишивка буде вічно з нами, доки ми будемо нацією. Це наш національний символ, наш оберіг. Будьмо гідні цього. Бережімо, шануймо наше одвічне народне мистецтво – українську вишивку. Тож, вишиваймо на втіху собі і на радість людям».
Любов Шкрьоба.
