Гадяцька листоноша ходить з електрошокером
Працівники поштового зв’язку 9 жовтня відзначають своє професійне свято – Всесвітній день пошти.
Саме цього дня у 1874 році в столиці Швейцарії Берні був заснований Всесвітній поштовий союз (ВПС) – одна з найстаріших і найбільш представницьких міжнародних і міжурядових організацій, що має статус спеціалізованого закладу при ООН.
Членами ВПС є 192 країни – разом вони утворюють єдиний поштовий простір і найбільшу фізичну мережу доставки в усьому світі. Україна є членом ВПС із 1947 року і представлена в організації «Укрпоштою».
Поштовий зв’язок – це особлива служба, де працюють не просто фахівці, а люди, всією душею віддані справі. Представники цієї професії заслуговують на найкраще ставлення, адже виконують нелегке завдання з доставки періодичних видань, листів, пенсій жителям міст і сіл, за будь-яких погодних умов долаючи кілометри шляху.
У Гадяцькому відділенні АТ «Укрпошти» вже 11 років листоношею працює Раїса Горова. Красива, енергійна, весела та людяна, тож нам було приємно поспілкуватися з нею. «Мені подобається моя робота, бо мене завжди чекають», – говорить наша співрозмовниця. Звісно, що найбільше їй радіють люди похилого віку, яким Раїса приносить пенсію та періодичні видання, бо прийде, посміхнеться, люб’язно поговорить. «Спілкуюся, вислуховую, які в людей проблеми, а вони пригощають, буває, то цукерками, то яблучками».
Досить пристойний кілометраж доводиться долати Раїсі щодня. «Дільниці великі. Останні чотири роки обслуговую центральні райони міста. Перед тим три роки працювала на Заярі. Ще був період, коли підміняла колег, тож у підсумку доводилося обслуговувати майже кожну міську вулицю. В теплу пору їжджу на велосипеді, взимку – пішки. Періодики тепер значно менше, ніж у попередні роки, листи також зараз пишуть рідко, але ще пишуть. Основне навантаження припадає на доставку невеличких посилок та бандеролей. Хто не знає, «Укрпошта» активно впроваджує таку послугу, тож раджу скористатися нею. Ціни у нас нижчі, ніж у конкурентів.
Іноді листоношам доводиться стикатися з проблемою. Собаки – горе нам з ними. Коли працювала на Заярі і біля Зеленого Гаю, на мене постійно нападали. Друзі якось порадили придбати електрошокер. Замовила звичайний, є ліхтарик, що зручно. Для нас, листонош, дуже корисна річ. Кілька разів полякала – стали як шовкові».
Про колег Раїса говорить із особливою теплотою. «Колектив гарний, дружний. І порадять, і підтримають, як невеличка родина. Наймолодшій нашій колезі 26 років. Зараз шукаємо ще одного працівника на підміну, але чомусь ніхто не хоче. Можливо, причиною небажання молоді працювати у цій сфері є недостатній рівень оплати праці». На запитання про недоліки у роботі Раїса Іванівна говорить: «Працювати можна і хочеться, єдине – мала зарплата».
Тож вітаємо усіх працівників поштового зв’язку з професійним святом! Щиро бажаємо щастя, благополуччя, доброго здоров’я та наснаги. Нехай керівництво гідно оцінює вашу нелегку роботу.
Людмила Луцай
