«Я почула як він тільки-тільки заплакав і затих…»

Віта Сахно прийшла до редакції у понеділок, усього через кілька днів після того, як у жахливій пожежі загинув її 4-річний син Тимофій. Згорьована мати зібралась із силами, щоб розповісти правду та раз і назавжди поставити крапку в цій страшній історії. Прикро, але окрім страждань, які відтоді щохвилини рвуть душу матері на частини, болю додають ще й злі язики, які розносять чутки поміж людей.

Справді, ця історія миттю почала обростати плітками. Що казати, якщо навіть офіційні установи, представники яких безпосередньо були присутні під час трагедії, подали інформацію не правдиво. Чесно кажучи, слухати історію Віти було дуже важко. Ще важче уявити, що відчувала ця нещасна жінка. Вона із слізьми в очах згадала і переповіла той жахливий день по хвилинах. І попросила надрукувати подробиці…

Віта – сирота, родом із Островерхівки, Гадяцького району. Була заміжня, у шлюбі народилося двоє хлопчиків – Кирило і Тимофій. Жили у будинку чоловіка в Степаненках, скромно, але нормально. Допоки чоловік не почав випивати і піднімати на неї руку. Зі слів жінки, часті побої були досить серйозними – зламані ребра, перебитий ніс… Заступитись за неї було нікому, та й піти з двома дітьми також було нікуди, тому їй доводилось терпіти знущання та приниження.

Одного разу подруга Віти випадково стала свідком, як чоловік бив її прямо при дітях. Подруга терпіти не стала і забрала Віту з дітьми до себе. У травні 2019-го подружжя розлучилося. Приблизно відтоді, від безвихідді, Віта з дітьми мешкала у цієї подруги та її 7-річного сина. Жили дружно, допомагали одна одній. Діти також постійно були разом. Цієї осені Тимофійко мав вперше піти в дитячий дошкільний заклад. Єдине, що турбувало Віту, – це його здоров’я. Хлопчик від народження мав ваду, погано чув на одне вухо. Тому мама активно займалась його лікуванням – возила на обстеження в обласну лікарню, записала до інклюзивно-ресурсного центру в Гадячі.

А от рідня колишнього чоловіка Віти, почувши про хворобу Тимофійка, враз відвернулась від нього. Зі слів Віти, вони звинуватили її в тому, що хлопчик хворий. А старшого Кирила любили і постійно брали до себе. Тимофій дуже сумував за татом і бабусею, просився до них у гості, та нажаль відношення до нього не змінювалось…

…Минулий четвер, 8 серпня, нічим не відрізнявся від інших днів – жінки були вдома із дітьми, старші хлопці гралися на подвір’ї, менший Тимофій не любив гуляти із ними, грався сам, або ж крутився поряд з мамою:

«Завжди або коло мене ходив, або у дворі на виду був. Там біля столика з гірки машинки спускав.

Цього дня я на 5 хвилиночок пішла приготувати їсточки їм, це ж уже під вечір було.

Подруга зняла прання на вулиці і пішла складати, а дітки вибігли на вулицю погуляти, погратись. Тимофій, як завжди, був перед очима. Я чула він «букав», машинки спускав із гірки під вікном. Потім притих, думала грається.  

Не минуло і 5 хвилин забіг мій Кирил і подруги син Стасик кричить: «Мама, біжи , сарай горить!».

Я вилетіла із хати, а там вже одвірки горять! Я летіла через той вогонь, почало горіти волосся, чула, як пекло тіло, але не зважала, намагалася знайти сина. Сарай старий, там сіно, непотріб різний, все спалахнуло миттєво. Було дуже багато диму, крізь нього

почула, як він тільки-тільки заплакав і затих…

Поряд колодязь, але у ньому дуже мало води. Кілька відер набрала, поливала нею покривало, щоб зайти у вогонь. На мені ж усе горіло, волосся горіло… Потім я ледь не в колодязь стрибала…

На мій крик поприбігали сусіди. Один із них забирав у мене мокре покривало і побіг у той злощасний сарай шукати мого синочка, але в диму не міг знайти. Казав, якби далі зайшов, то також згорів би.

У 16:11 ми викликали «пожарку». Подруга з переляку не могла слова сказати у трубку, то сусід вихватив із рук телефон, пояснив їм куди їхати. О 16:22 передзвонювали ще раз. Пожежних досі не було – питала їх «що ж ви робите, у мене дитина в сараї горить?»

А вона у телефоні перепитує адресу…

Десь о 16:30-35 приїхала пожарка. І то пуста. Вони почали тушити, а там води немає – вистачило хвилин на дві. Я цю машину випихала руками, щоб бігом виїжджала із двору, а друга заїхала. Воно ж стріляло, палало, горіло! Дитина горіла…

Друга пожарка вогонь таки погасила.

Вже у поліції Стасик сказав, що підставив стілець, взяв на шафі запальничку і пішов палити сміття. Підпалив, через вітер вогонь миттю почав поширюватися, діти почали його тушити якимись штаньми. А воно ще дужче розгорілося. Самі вибігли, а малого вивести не змогли…

Чому він туди пішов, я не знаю. Ніколи із ними не грався, а це побіг…»

Після того, як тіло Тимофія знайшли, правоохоронці повезли Віту на медогляд. Хтось вирішив, що вона у стані алкогольного сп’яніння. Але «алкотестер» цього не підтвердив. Жінка була абсолютно твереза. Лише поводилась, на думку оточуючих, неадекватно – бігала, голосила, рвала землю руками…

Відтоді почали розходитись чутки. Усе почалося із коментаря начальника відділу комунікацій із засобами масової інформації ГУ ДСНС в Полтавській області. Він написав в офіційному повідомленні, що «…мешканка с. Степаненки, мама двох малолітніх синів, разом з дітьми пішла в гості до своєї подруги…». Звідси ж з’явились і припущення, що жінки вживали спиртне і не чули крику дитини. Але, як виявилось, насправді усе було зовсім по – іншому.

«У соцмережах пишуть таке, що волосся стає дибки – кажуть, що мене не було дома, алкоголічка, наркоманка, не адекватна…

Усі ж у селі нас знали, бачили як я із дітьми жила, а тепер у поліцію пишуть заяви, що я не адекватна мати. Цікаво, а яка мати буде адекватна в такій ситуації?

Я не наркоманка, не алкоголічка. Робила усе, що могла для дітей.

Чоловік із свекрухою тепер хочуть мене посадити. На пожежі не було ні його, ні його родичів. Потім уже свекруха до мене ледь не з кулаками лізла і кричала, що я спалила дитину…

Старшого вони у мене забрали і не віддають. Зараз він живе у Гадячі у свекрухи.»

Ось так Віта залишилась сам – на – сам із своїм горем, ще й брудом облита з усіх боків. За порадою сусіда, який допомагав їй на пожежі, прийшла до редакції і поділилась гіркою і страшною правдою. Каже, що у Степаненки більше не повернеться, – просто не може ступити на те подвір’я, яке відібрало у неї дитя. Але старшого сина не віддасть нікому.

«Базар Медіа в Україні»

На фон:

За офіційною інформацією 8 серпня до Гадяцького районного сектору ГУ ДСНС України у Полтавській області надійшло повідомлення про пожежу в господарчій споруді в с. Степаненки. На місце події направлено два чергові відділення 6 ДПРЧ. Через сильне задимлення особовий склад працював в апаратах захисту органів дихання. Під час гасіння пожежі було знайдено тіло чотирьохрічної дитини. Ймовірна причина пожежі – дитячі пустощі з вогнем.

У висновку судмедексперта вказано, що смерть дитини настала внаслідок отруєння токсичними випарами оксиду вуглецю та дією інших газів та випарів.