“Секс – це, в першу чергу, здоров`я!” – творці фільму “СЕКС І НІЧОГО ОСОБИСТОГО”

До радіо-шоу “Зроблено в Україні” завітали головні актори нової української комедії “Секс і нічого особистого” – Роман Луцький, Анжеліка Ніколаєва та Наталія Мазур. Сценарій до стрічки написав Сергій Притула. У нашій студії, актори, заряджені позитивом і романтикою, поділилися пікантними подробицями нового фільму, пише видання vezha

Про сценарій та роботу з Сергієм Притулою

Роман Луцький: Основа стрічки – канадійський фільм, на базі якого “Вар`яти” написали сценарій і, відповідно, адаптували його під український кіноринок. Щодо співпраці з Сергієм, найбільше, напевно, все ж таки я з ним пересікався. Ви знаєте, не було якоїсь перестороги, що ми з різних цехів, і тому не спрацюємося. Як актор він справився чудово. Мені приємно було з ним працювати. Якщо говорити  з дзвіниці актора, він гнучкий у кадрі і він чує. Головне для актора: почути, проаналізувати і видати, а не просто механічно завчити текст. У цьому плані, акторська база у нього досить хороша. Ну і звичайно, смішно було завжди. І в дублях, і поза ними (посміхається).

Про те, як запрошена зірка впливає на долю проекту

Роман Луцький: До 2013 року Україна активно користувалася зірками сусідньої країни. Такої штуки, як інститут зірок, на жаль, в Україні не було. У нас тільки зараз це зароджується. І цей процес не залежить від актора. Здебільшого такі питання вирішують продюсери. Люди, які вкладають гроші у виробництво. Звичайно, вони хочуть повернути свої кошти. Моя трактовка зірки – це страхівка проекту.

Як проходив кастинг

Роман Луцький: Крім мене було ще кілька претендентів. Кастинг для актора – це завжди лотерея. У моєму випадку Ольга Ряшина – режисер, прийшла до Алли Самойленко – кастинг директор, і каже: “От я хочу спробувати цього”. На що Алла відповіла: “Так, це ж Роман Луцький” (посміхається). Вона так посміялася, каже: “Я щось навіть не думала про нього, але давай, запросимо”. Як актор, я одразу захотів грати цю роль, як тільки мені надіслали сценарій. Але перш ніж погодитися, мені важливо було познайомитися з режисером, щоб знати хто вона і які в неї смаки, тому що матеріал може бути хороший – літературний сценарій був прекрасний, все ж таки Притула його робив, але у будь-якому випадку, це така тема, яку дуже легко зробити вульгарною, неправильно обравши режисера. Я вважаю, вірне рішення, що за цю картину взялася жінка.

Наталія Мазур: Мені написала Алла Самойленко, і я була перша, кого пробували на роль Лесі. Після мене було ще близько 50 “Лесь”, але через 2 місяці вирішилося, що вона таки буде моєю.

Анжеліка Ніколаєва: У мене досить казкова історія. Мене знайшли за 10 днів до початку зйомок. У той момент вже хотіли переносити  проект, бо не могли нікого знайти на роль Діани. Мені просто написали у Фейсбуці, чи не цікавить мене зйомка у кіно. Я, якщо чесно, не одразу серйозно до цього поставилася: прочитала назву “Секс і нічого особистого”, роль стриптизерки. Подумала собі: навіщо мені це? Я одружена, у мене маленька дитина. У свій час, я багато їздила по кастингах і трохи розчарувалася, тому у мене не було особливого ентузіазму. Я гадала це вже не моє, і таке більше зі мною ніколи не станеться. Але Аллі вдалося переконати мене, що це великий шанс мого життя і я пізніше буду дуже жалкувати про своє рішення. Мене ніби перемкнуло і я вирішила, що варто їхати.  Все відбулося дуже швидко: я познайомилася зі знімальною групою, зрозуміла, що це за проект. Вже наступного дня мені подзвонили і сказали, що потрібно приїхати на проби разом з Ромкою, перевірити  чи буде хімія. Хімія відбулася і наступного дня мені прислали договір.

Про головного героя – Сергія

Роман Луцький: Я б не вішав на Сергія ярликів, мовляв: “мачо – не мачо”, “ботан – не ботан”. У своїй справі мій персонаж досить успішний. Він бухгалтер і, трішки спойлерів, займається криптовалютою. Він не запрацьований, просто всю свою енергію направляє саме у ту сферу. Він не має куди подітися, бо затиснутий між жінками. Він живе з мамою. У нього не відбулося необхідного відділення раніше, як, можливо, у його однолітків. Він бігає за Лесею з 8 класу. Він моногамний. Йому хочеться спокою, він уникає конфліктів. Хоча конфліктувати, мабуть, і потрібно було в один з періодів свого життя – 15, 16, 17 років, щоб пізніше правильно вибудувати своє особисте життя. Йому це не вдалося зробити самостійно, але він все ж таки зустрічає дівчину, яка ламає його систему, поглядів і він, нарешті, я вважаю, дорослішає. Взагалі, я, як актор, радий був взяти участь у цьому проекті. Різні амплуа, різні жанри для моєї професії – це тільки зростання.

Про головну героїню – Діану

Анжеліка Ніколаєва: Для мене Діана – і є я. Вона така легка, повітряна, ніжна, добра. Єдина наша відмінність у тому, що у мене в житті є підтримка, опора, сім`я, а їй зі всіма труднощами доводиться справлятися самій, як може. Звичайно, все не було гладко. Я довго звикала до свого образу напівоголеної (сміється), але насправді, все було легко і комфортно на зйомках. Для мене найважчим у цьому проекті була українська мова. Я з Дніпра, у нас з цим, як ви знаєте, не дуже все продвинуто, тому я займалася з викладачем української з Тернополя. Я розумію, що це українське кіно і я повинна бути прикладом (посміхається).Щодо танців – це не було для мене проблемою. Я все життя танцюю, тому, коли були сцени на пілоні чи приват-виступ, для мене це не було тяжкою працею.

Про головну героїню – Лесю

Наталія Мазур: Я невпевнена, що такі слова можна використовувати на радіо… (сміється). Леся надзвичайно самовпевнена, але у неї є одна хороша риса – вона цілеспрямована, і знає, як йти і досягати своєї мети. У неї є внутрішній стержень, сила, сталь.

Роман Луцький: Кредо Лесі – “Бабло переможе зло” (сміється)

Про місце зйомок і деталі процесу 

Роман Луцький: Зйомки проходили в Празі, Львові та Києві. Знімальний процес у Києві трішки відрізнявся від Праги. Наприклад, в Україні, зокрема в Києві, актору можна їздити за кермом з закріпленими на автомобілі камерами та освітленням. Є спеціальний супровід поліції і для такого типу зйомок немає ніяких перешкод. У Чехії, зокрема у Празі, це заборонено, тому машину ставлять на лафет.

Анжеліка Ніколаєва: У Львові у нас ще був випадок, коли ми проводили гей-парад. Там, я пам`ятаю, теж були деякі проблеми, але про них, напевно, не варто говорити (посміхається).

Роман Луцький: Наталка у нас родом зі Львова, тому на гей-параді, як масовка, були усі її знайомі (сміється).

Наталія Мазур: Це один з моїх улюблених моментів, коли Роман Луцький у латексному костюмі пробігав вуличками Львова. Реакція людей, які не помічали з-за рогу камер… (сміється). Це одна з улюблених моїх сцен.

Роман Луцький: Звичайно, люди дивно реагують. Коли в -7 бачать як чоловік у гідрокостюмі через балкон перекрикується про щось пікантне з дівчиною. Ну, ви самі розумієте… (сміється).

Про цільову аудиторію кінострічки

Наталія Мазур: В Івано-Франківську, ми звісно ж очікуємо аншлагів. Все таки приїхали на Батьківщину Роми Луцького. Але в загальному, у нас було вже кілька показів, різного віку, чесно кажучи. І всі підходять, хвалять і кажуть, що давно вже очікували саме такого фільму від української кіноіндустрії. Легкого, не вульгарного, позитивного.

Роман Луцький: Ми вже були у 6 містах і у кожному звучать однакові подяки, про які каже Наталя.

Анжеліка Ніколаєва: Багато хто каже, що не очікували від нас такого результату, тому приходьте (посміхається).

Роман Луцький: Наш фільм має категорію 16+ і приходять люди до 60 років. Тільки у Харкові був прецедент – там було 5+. Там якийсь був шухер на гальорці, всі сперечалися: “Виведіть-виведіть дитину”, але мама була тверда, як сталь, бо думає про виховання дити і одразу береться все робити правильно (сміється). Це все жарти, звісно ж. Все ж таки, я вважаю, що потрібно дотримуватися цього цензу. Мабуть, якби вас мама повела на схожий фільм у 5 років, ви б зараз тут сиділи у латексному костюмі (посміхається).

Секс і виховання 

Анжеліка Ніколаєва: Наш фільм про любов. Це романтична комедія. Любов у свою чергу буває різною і має багато складових. Секс це важлива складова стосунків. Я гадаю, що ми будемо вчити партнерству, вмінню віддавати.

Роман Луцький: Щодо секс-іграшок. Я коли був студентом, рік так 2007. у вас на першому поверсі, під вашою студією була “Полуничка”. В той час, я пригадую, цікаво було всім студентам туди забігти і, я також пам`ятаю чоловіків, які туди забігали. Заходять, гольфи понатягували на обличчя, поржали і пішли. Що з цього випливає? Я все таки вважаю, що цю тему треба до області аптек. Секс – це, в першу чергу, здоров`я.

Наталія Мазур: Насправді, на мою думку, потрібно просто довіряти один одному. Кожна любов – вона є різна. Немає хороших чи поганих речей. Люди повинні розмовляти і бути сміливими говорити про це. Мені здається, ми зараз тільки стаємо на цей шлях. Це ж не означає, що це повинно бути порно чи вульгарність. Люди повинні говорити про свої бажання. Що їм приносить задоволення, що ні. Це частина любові. Потрібно це сприймати, от і все.

Наталія Мазур: У нас режисер – жінка – Ольга Ряшина. Мені здається, саме це привнесло тепло і романтику у сексуальну тему. Воно ніби закутане в якусь велику гарну повітряну кульку. Тому фільм не вийшов вульгарним та незручним, а навпаки, транслює тепло та романтику.

Анжеліка Ніколаєва: Я вважаю, що у вірі і любові розквітають найкращі риси, як сталося з Сергієм і Діаною.

РадіоШоу Зроблено в Україні
Оксана Дудій та Ігор Хименець