Чому мільйонери ідуть в депутати на «символічні» зарплати?
У Раді, порівняно, наприклад, з «Нафтогазом», зарплата просто символічна. «Якихось» 30 тисяч гривень. Щоправда, для пересічного українця, тим паче, з мінімалкою, це значна сума. Бо на неї треба працювати мало не рік. То чому ж мільйонери рвуться в депутати на малу платню? Для шоуменів, бізнесменів та інших «менів» матеріальний бік у даному випадку немає жодного значення. У своїй неполітичній діяльності вони отримували великі гроші. Звісно, прийшовши в Раду, їхні статки не зменшаться. Навпаки… Вплив на політику, суспільне життя держави, лобізм, можливість щось «викрутити» з державного бюджету, контролювати фінансові потоки – вагомі бонуси для парламентаріїв. Власне, за цим багато з них і йдуть у Раду. Не заради нашого з вами блага.
Електронні декларації – своєрідний майновий доказ покращення життя «слуг народу». Отримавши мандат, чимало нардепів стрімко багатіють: купують дорогу нерухомість, люксові автівки, під «матрацами» та в банках з’являються чималі суми. Деякі вчорашні хлопці з периферії, отримавши статус депутатів, дуже швидко стають мільйонерами. За 30 тисяч щомісячної платні у парламенті?! Більшість із парламентарів навіть не знають розміру своєї офіційної депутатської зарплатні, бо неофіційна платня є основним джерелом їхніх доходів, пише на 24 каналі Артем Овдієнко. Взяти хоча б голосування за законопроекти: нардепам приплачують за те, аби вони віддавали свої голоси. «Чесні» законодавці торгують своїми голосами. Забувають, що вони – наймані працівники, які виконують певну роботу для суспільства. Суми доплат настільки величезні, що офіційну свою зарплатню у 30 тисяч депутат навіть не знімає з картки. У багатьох із них вона так і лежить роками, або ж ту банківську картку з офіційною депутатською зарплатнею віддають помічникові, яка автоматично стає зарплатнею щасливчика.
«Так було з року в рік в усіх скликаннях Верховної Ради. Чи буде так в оновленому парламенті? Напевно, буде, адже жодних причин, чому стане інакше – не бачу», – резюмує ведучий програми «PROновини». Експерти кажуть: якщо нардепам підвищити платню, приміром, до 300 тисяч гривень за місяць, то вони не матимуть бажання торгувати своїми голосами. Хтозна, хтозна, зважаючи на менталітет наших політиків…
З іншого боку, якби це вплинуло на совість народних обранців, то простим українцям було б вигідніше самим «купити» депутатів високою зарплатнею. Бо наразі їх купують лідери політпартій, олігархи…
Щодо олігархів. Україна з ними бореться, бореться, а віз нині там. Боротьба така ж символічна, як платня для нардепа. Тому саме олігархи «пишуть» порядок денний, за яким житиме наша країна. За словами політексперта Павла Кухти, існує кілька великих олігархічних угруповань. Вони контролюють медіа. Так, три чверті українського інформаційного ринку під контролем Фірташа, Льовочкіна, Пінчука, Ахметова, Коломойського. Під їхнім контролем і парламентські фракції. Фінансують їх кожні вибори. Створюють систему зобов’язань, через яку впливають на політику. Вирішують, кому дістануться ключові посади у державному секторі тощо. Усе це приносить олігархам шалені гроші. Адже отримують доступ до держбюджету, нищать конкурентів, диктують свої правила…
Їм не потрібна сильна, багата, процвітаюча Україна та свідоме громадянське суспільство. Їм не потрібне ЄС та НАТО. Їхні маєтки та мільйони і без того розташовані в Європі та Америці, під «парасолькою» Альянсу. Якби ці багатії так страшно не розікрали державу, не переступали через інтереси країни у своїх корисливих цілях, Україна була б зовсім іншою. Але вони самі та їхні «підопічні» так солодко вміють обіцяти, так жорстко критикувати тих, хто може їм нашкодити, так вміло обкрутити виборців довкола пальця, що багато хто їм вірить. А вони вкотре крадуть надію…
І ось вони знову усміхаються з бігбордів. Красуються в телестудіях. Для багатьох ці вибори – повернення втрачених позицій, реванш, вигідний бізнес-проект. Що для них хлопці, які гинуть на війні, захищаючи і їхні статки? Що для них українці? Що для них Україна? Але… Хоча й вони «пишуть» порядок денний для країни, народ може внести свої корективи. Для цього й вибори. Будьмо уважні!
Ольга Чорна.
