Стартував рибальський сезон. Що варто знати
У понеділок, 10 червня, на території Полтавської області закінчився термін дії обмеження, пов’язаного з нерестовим періодом. Місцеві рибалки, які дотримувались правил, із нетерпінням чекали цього дня і вже приготували вудки. Тому ми вирішили підготувати інформацію, яка стане у нагоді кожному рибалці.
У районі 91 водойма
Частина із цих водних об’єктів передана в оренду, але є й громадські.
Отже, на території Березоволуцької сільради є 4 водойми, 8 – у Біленченківській (2 з них – у межах населеного пункту), 4 – у Великобудищанській (1 – у межах населеного пункту), 3 – у Вельбівській, по одній на території Веприцької, Ручківської і Гречанівської сільрад, 4 – у Качанівській сільраді (+ 1 у межах села), у Книшівській – 6, у Краснолуцькій – 2, на території Лютенської сільради – 3 водойми, у Малопобиванській – 4 водойми, по 2 водойми – у Мартинівській та Сватківській сільрадах, по 3 водойми – у Плішивецькій, Сарівській та Середняківській с/р, по 4 водойми – у Римарівській та Соснівській с/р, на території Петрівсько-Роменської та Ціпківської с/р – по 5 водойм, у Розбишівській с/р – 7 водойм, Харковецькій – 9 водойм.
Де люблять рибалити?
Ми проводили опитування у соцмережі і запитували, де саме люблять рибалити жителі Гадяча та району. Чесно кажучи, відповідей було небагато. Здебільшого хвалили ціпківські та біленченківські водойми. Проте, як виявилось, у пошуках кращих «трофеїв» гадячани не шкодують грошей – досить непогані відгуки залишили рибалки про Остапівську водойму, що знаходиться аж у Миргородському районі, і ставок у Бобрівнику Зіньківського району.
Ціни
Здебільшого на всіх орендованих водоймах району орендарі встановили плату за риболовлю. Для кожної водойми вона різна – вартість риболовлі залежить від зариблення, або від розміру водойми. Мінімальна плата стартує від 60-80 грн, але є й від 200-220 гривень за добу.
Захист прав рибалок
Як правило, при ловлі риби на річці проблем не виникає. У той же час протягом кількох років між рибалками-любителям та орендарями ставків виникають непорозуміння. Ну ніяк вони не можуть розібратися законно чи ні брати плату за рибальство на орендованій водоймі.
Пояснюємо, що по питанню використання водойм в Україні діє Koнституція України, ст. 47 Водного кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України №1042/93.
Як повідомляє Головне управління Державного комітету України по водному господарству, у відповідності до цих законодавчих актів водні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України. Зокрема ст.47 Водного кодексу України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб БЕЗКОШТОВНО, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені деякі основні потреби громадян, до яких входять купання, плавання на човнах, водопій тварин, любительське і спортивне рибальство.
При цьому рибалка-любитель має право зловити не більше трьох кілограмів риби і, разом із тим, має право на вилов лише «аборигенних» видів риби, до яких належать ті, що розмножуються природним шляхом: карась, плітка, окунь, щука і т.д.
Пункт 5 постанови визначає, що до любительського і спортивного рибальства належать способи ловлі риби без застосування обладнання для промислового вилову риби (сітки, неводи, ятері та ін.), а також обладнання, що заборонене для використання при ловлі риби в Україні як таке, що наносить шкоду популяції риби, екології водних об’єктів, завдає поранень (електроприлади для ловлі, прилади, що створюють ударні навантаження, та хімічні сполуки, що призводять до тимчасової недієздатності риби та негативно впливають на інші види водних організмів). До дозволених належать вудочки, донні вудочки, закиди та вудочки для лову плавом, спінінги та ін.
Обмеження з використовуваного знаряддя для лову риби вводиться лише на період нересту, виключно з вимогами закону, а в окремих випадках терміни обмежень можуть подовжуватися місцевими органами влади, коли в деяких регіонах виникають погодні або інші природні явища, що унеможливлюють нормальне протікання умов нересту.
Відповідно, орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом у рамках Карного кодексу України.
При цьому орендар має право попередити і контролювати, щоб виловлені види риб, які розводяться, були повернуті до водойми. При цьому до уваги може братися лише та риба, що відповідає середньоваговим показникам конкретного виду, що перебуває на відгодівлі.
Щоб захистити свої права, рибалка повинен знати, що орендарі зобов’язуються вести відповідну документацію і фінансову звітність (кількість і види закупленого молодняка, кількість і терміни використання придбаних комбікормів, графіки годівлі риби, в т.ч. і в спеціальних тимчасових садках для молоді, книги обліку і графіки перевірок стану води, насичення води киснем, затверджений план вилову риби для реалізації).
Тобто якщо орендар водойми не дозволяє вам рибалити безкоштовно, ви маєте право переглянути всі вищезгадані документи, щоб упевнитись у законності оренди водойми.
Якщо ж у період рибалки все ж виникають суперечки, то вони вирішуються у відповідності до законодавства, при тому виклики до водойми працівників відділу поліції покладаються на орендаря, а рибалка призупиняється тільки після складання протоколу про порушення вимог чинного законодавства однією із сторін, якщо таке здійснено риболовом-любителем. У разі необхідності суперечки вирішуються на загальних підставах у суді.
Обов’язки
Рибалка-любитель, у свою чергу, зобов’язаний підтримувати належний стан водойми – не залишати на березі чи у воді сміття та інші відходи. Також він зобов’язаний не допускати пошкодження щитів та інших знаків, установлених на водоймах та на їх берегах, не застосовувати для рибної ловлі заборонені Правилами рибальства снасті та знаряддя, не мити транспортний засіб у рибогосподарських водоймах або в прибережних смугах, не перебувати на водоймі чи біля неї з вибуховими чи отруйними речовинами.
Штрафи та відповідальність
В Україні законом передбачено перелік снастей і підручних засобів, які заборонені в процесі лову риби упродовж всього року. Використання заборонених засобів вважається браконьєрством і переслідується законом.
Заборонено ловити такими засобами: бродниці, ятері та доріжки, остроги, парашути, павуки, самоловні перемети, самодери, ставні сітки, екрани.
Штраф за вилов риби, занесеної до Червоної Книги, може обійтися у 510 гривень й більше за одиницю.
Слід зазначити, що розмір штрафів буде залежать від завданого рибним запасам збитку. А якщо буде завдано значної шкоди популяції риби, то можна цілком розраховувати на повноцінну кримінальну відповідальність. Крім цього, у вас будуть конфісковані всі снасті, човен та вилов.
Інтерактивна карта рибалки
Минулої осені ми дізналися, що у мережі Інтернет існує інтерактивна карта грибника, де кожен може позначити грибні місця і в режимі онлайн перевірити їстівний гриб чи ні. А тепер ми натрапили на схожі сайти і для рибалок. Їх кілька, називаються вони «Карта рибалки». Працюють по тому ж принципу, що й для грибників: рибалки позначають координати водойм, де їм пощастило, а також вказують, яка саме риба водиться у позначеній водоймі.
До речі, в одній із карт були позначені місця риболовлі у Гадяцькому районі, зокрема водойми у Плішивці, Островерхівці, Рашівці та Гадячі.
Тож, шановна рибальська спільното, шукайте ці карти, позначайте «рибні» місця. Сподіваємось, що наші поради стануть вам у нагоді!
Підготувала Оксана Кириченко
Фото використане як ілюстрація.
Нерестова заборона вилову раків закінчується 30 червня.
Попри закінчення обмеження, все ж для деяких видів риб передбачені мінімальні розміри, менші за які ловити заборонено.
Наприклад, білий амур (менше 40 см), короп (до 25 см), лящ (до 32 см), синець (до 22 см), сом (до 70 см), судак (до 42 см), тарань (до 18 см), товстолоб (до 40 см), щука (до 35 см). Для карася та бичка обмежень в законодавстві щодо мінімальних розмірів не встановлено.
