Чорнобиль. Гірка історія без закінчення
26 квітня вся світова спільнота відзначить знакову для ядерної галузі України та світу трагедію – 33-ю річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Населення Прип’яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС «Форсмарк» знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.
Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. За даними міжнародних організацій, у результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.
У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.
Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції почалася тільки у 2000 році.
Чорнобиль продовжує залишатися символом безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились назустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу.
Для всіх, хто сьогодні згадує далекі трагічні події 33-річної давності, Чорнобиль відгукується болем у душі. Болем за товаришів, з якими пліч-о-пліч ліквідовували наслідки аварії і які рано пішли з життя, болем за те, що держава відсунула на задній план проблеми чорнобильців, і нарешті просто болем як результатом впливу радіації. Прізвища кожного, хто понад три десятиліття тому виконував свій професійний і громадянський обов’язок, окремим рядком вписані в історію Чорнобиля назавжди. І це не гучні слова.
Адже у Чорнобильській історії є точний час початку, але немає точного часу закінчення. Уроки Чорнобиля для всього світу – наказ усіма силами забезпечувати безпеку мирного атома, завжди пам’ятаючи про Чорнобильську аварію, аби не повторювати історію.
«Базар Медіа в Україні»
