Сьогодні зеленого Тита; кому фарс, а кому фрустрація і чорна діра в додачу
Церква цього дня згадує преподобного Тита чудотворця, а астрофізики на днях вперше показали зображення чорної діри, яка розташована в центрі галактики М87 у сузір’ї Діви. Чорна діра — це область із надпотужною гравітацією, яку не можуть полишити навіть об’єкти, що рухаються зі швидкістю світла. Щоби здобути омріяне зображення, науковцям довелося витратити два роки й залучити до процесу “фотографування” вісім надпотужних радіотелескопів по всій планеті. Фотографувати чорну діру було вкрай складно…
Приблизно так само, наче фотографувати DVD-диск на поверхні Місяця. Відстань до цієї гігантської чорної діри — 50 мільйонів світлових років. Її маса — у 6,5 млрд разів більша за сонячну. Перші гіпотези про існування чорних дір з’явилися ще наприкінці ХVIII століття. Далі було все більше й більше теорій і наукових розрахунків, зокрема рівняння загальної теорії відносності (1916) Альберта Ейнштейна, але “речових доказів” в учених не було. Тепер вони є. Таким чином математичний концепт горизонту подій став реальним об’єктом.
Навряд чи є сьогодні іменинники з іменами: Тит, Амфіан, Єдесій та Полікарп.
10-11 місячні дні. Як казав відомий філософ, зоряне небо поки що продовжує залишатися над нами, а от про моральний закон всередині нас мало хто й пам’ятає. А ще, цей же, не позбавлений здорового глузду чоловік зауважив, що “Історія повторюється двічі: спершу як трагедія, а потім як фарс”. А знаєте, як перекладається з латини слово “фарс”? – “роздирати м’ясо”. “Фарш” – звідти. За законами жанру трагедія має закінчуватись катарсисом. Наша ж трагедія завершилася фрустрацією, яка переросла у трагіфарс. Варто зауважити, що друга половина квітня пройде під знаком жорсткого зіткнення з практичною реальністю і руйнацією ілюзій, а ще — з освоєнням нового досвіду і нових сфер діяльності. “Лобом муру не проб’єш”, але на нього можна спертися. Та чи варто? Кому все обридло — може подивитися гарне кіно де присутня чорна діра. Або “Інтерстеллар” 2014-го, або зовсім новий — артхаузний “На висоті” Клер Дені.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1928 році: -4,2, а найтеплішим у 1972 – +24,1.
Астровісник
