«Отак, кумець, горить нафтобаза. І все на Гадяччинку…»

Такими словами описували гадячани подію, яка сталася минулої середи, 3 квітня, у Гадячі. На території ТОВ «Нафтозбут», яке займається переробкою конденсату, сталося загорання. Стовп чорного густого диму, який було видно здалеку, налякав багатьох гадячан і жителів району.  

Реакція містян була миттєвою: люди не знали що робити, побоювалися шкідливих викидів, які могли «накрити» місто, запитували, чи можна виходити на вулицю. Проте, жодної реакції від посадовців на запитання від народу не було. Ніхто навіть не спромігся пояснити населенню, що саме сталося на заводі, ніхто не повідомив, чи не наробила шкоди довкіллю, а відповідно й здоров’ю людей, ця «аварія».

Від депутатських комісій міської ради також реакції не було, хоча вони в першу чергу повинні були зібратися і вкотре підняти питання стосовно екологічності роботи цього заводу. Тому гадячани один з-поперед одного почали писати що робити і розповсюджувати свої здогадки. Наша сторінка у соцмережі «горіла» від коментарів:

stesha.glamour: «Яка ситуація в місті!? Чи можна гуляти на вулиці дітям? Чому всі мовчать?»

vladislavtsodik: «Як можна було дозволити будувати такий завод майже в місті?»

Олександр Крамчанінов: «Цей завод не тільки просто коптить. Не буду стверджувати, що то була причина викиду в атмосферу якихось відходів заводу, але одного разу, восени минулоріч, зіткнувся з тим, що на моєму авто (а ночує воно в дворі) я виявив якийсь не зрозумілий клейкий наліт, що аж щітки двірників до скла прилипли! Поїхав на мийку, то працівники з «хімією» не змогли відмити. Досі на даху автомобіля є від того сліди у вигляді шершавості. Але що то таке на авто? До речі, все те ж було і на капусті, помідорах, яблуках… І потім не знаємо, звідки хвороби беруться!»

Таня Крат: «Коли будували завод, мешканці міста, що живуть поруч, били на сполох, бігали по інстанціях, збирали підписи, щоб не допустити відкриття. Всі мовчали, а тепер всі такі активісти стали.»

Олена Богуш: «Направити письмовий запит з фото до заводу, копію – до екологічної інспекції та прокуратури. Є поряд люди, які там проживають, вуличний депутат. Активізуватися в першу чергу варто їм!»

Микола Луценко: «Потрібно зібрати активних, небайдужих громадян. Визначити коло проблем: брудне повітря, радіація, забруднення ґрунтових вод та інше. Шукати установи, які роблять незалежні експертизи вищеперелічених проблем, і в разі негативних висновків приймати обґрунтоване звернення до відповідних органів з метою прийняття відповідного рішення.»

Через кілька годин у мережі з’явилось офіційне повідомлення від рятувальників, які були задіяні на ліквідації пожежі:

«3.04.19 до Служби порятунку «101» надійшла інформація про пожежу у Гадячі. Займання сталося на технологічній установці з переробки конденсату. На місце події направлено дев’ять рятувальників за допомогою двох пожежних машин».

Ось так коротко, але не дуже ясно. Адже не повідомили, скільки часу витратили на локалізацію та ліквідацію, не зрозуміло, що саме стало причиною пожежі і чи постраждали під час пожежі люди. Згідно інформації, яку нам вдалося дізнатися із достовірного джерела, відомо, що під час займання на установці постраждав один із працівників. Того ж дня (час приблизно той же, коли сталася загорання) у приймальне відділення Гадяцької ЦРЛ на особистому автотранспорті доставили чоловіка із опіками верхніх кінцівок і обличчя. Проте він стверджував, що опіки отримав вдома…

Ми намагалися дізнатися подробиці цієї події, щоб заспокоїти гадячан чи повідомити їм наслідки аварії на заводі. Проте інформації практично не було. Завод приватний, комісії туди не направлялись, а еколога у районі немає. Тому ми вирішили дослідити історію цього заводу від початку його будівництва і до сьогодні. Ось які дані нам вдалося зібрати.    

19.02.2004 року виконком Гадяцької міської ради надав дозвіл ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн» на будівництво «Дослідно-промислової установки по стабілізації газового конденсату», загальною площею 3,6458 га, на виділеній земельній ділянці по вул. Енгельса у Гадячі. Установка територіально розміщена на землях Гадяцької міської і Біленченківської сільської рад. Два роки визначили граничними термінами проектування та будівництва установки і розпочали саме будівництво.

Відтоді час від часу місцева громада висловлювала своє невдоволення тим, що на території міста будується такий небезпечний об’єкт. У квітні 2005-го вулицями міста поширили листівки наступного змісту:

«Гадяцький нафтопереробний завод або Чорнобиль у Гадячі.

Підприємство, що будується в Гадячі, назване «Дослідно-промислова установка стабілізації газового конденсату», хоч насправді це нафтопереробний завод. Віднесено воно до підприємств другого класу небезпеки, але це чистісінька неправда. Достатньо подивитись відповідну Постанову Кабміну № 956 від 11.07.2002 р. і стає зрозуміло, що підприємство відноситься до зовсім іншого класу небезпеки, і мінімальна відстань до жилих будинків повинна бути не менше 1000 м.

Крім того, для дослідних і експериментальних установок (а гадяцька є дослідною), що працюють із легкозаймистими, вибухонебезпечними чи токсичними речовинами, проектними організаціями розробляються окремі нормативи із значно вищими вимогами.

Висновок державної екологічної експертизи свідчить: технологічний процес виготовлення бензину є безвідходним. Але це для жителів Гадяча. А далі в цій же експертизі написано, що плануються відходи вод, забруднених нафтопродуктами, 1725 м куб. на рік і 8 тонн шкідливих високотоксичних речовин (пари бензину, дизпалива, газового конденсату, двооксиду азоту, оксиду вуглецю) викидів у повітря.

Але це теоретичні викиди, а практично ця установка, як і всі інші, є джерелом системних втрат нафтопродуктів, причому не тільки випадкових, що утворюються при аварійних ситуаціях, а як частина технологічних процесів, втрати при яких неминучі!

І тому закладаються в норми(!) до 2% обсягу нафтопродуктів. Так, регламентні втрати нафтопереробних заводів України становлять 1,4-2,1% обсягу переробки. Наприклад, на Кременчуцькому нафтопереробному заводі тільки в ґрунт за 15 років потрапило, згідно статистичних даних, 380 тисяч тонн нафтопродуктів. І це при наявності набагато суворішого, ніж у Гадячі, екологічного контролю. Втрати Гадяцької установки щороку складатимуть 800 тонн!

Підземне забруднення найбільш небезпечне, оскільки має довгостроковий характер (десятки і сотні років), потрапляючи в підземні води, поширюється на великі площі, при знезаражуванні утворює надтоксичні речовини. Ґрунт і ґрунтові води на величезній площі стануть смертоносними. Овочі і фрукти Гадяча, просякнуті канцерогенними речовинами, стануть повністю непридатними до вживання. А вже й на даний момент Гадяцький район перший за онкологічними захворюваннями. А що ж буде потім? Живий приклад – с. Великі Будища: тамтешня вода – це суцільні нафтопродукти. Але ж ці нафтогазові об’єкти теж проходили екологічну експертизу, і результати її були позитивними. А що ми маємо зараз? Те саме буде і в Гадячі, тільки в набагато більших масштабах. Найбільші системні втрати виникають у місцях приймання нафтопродуктів, їх переробки і відвантаження.

Але є ще страшніша небезпека, ніж хімічне забруднення. Сировина, що надходитиме в Гадяч, має підвищений вміст радіоактивних речовин, а екологічна експертиза не пише про це жодного слова, і взагалі, така експертиза не проводилась. Як свідчить практика, рівень радіоактивності таких відходів (бітум, шлам і т.д.) становить 900 мкр/год. при фонових показниках 12 мкр/год., що в 70 разів більше фонових і у 18 разів більше гранично допустимих (50 мкр/ год.). Максимальне випромінювання на майданчиках із відходами досягає 3000 мкр/год., що в 250 разів більше фонових. Категорія цих відходів класифікується: «Радіоактивні відходи»!

Після пуску нафтопереробного заводу «Чорнобильською зоною» стане вже сам Гадяч, адже на цьому заводі буде утворюватись величезна кількість радіоактивних відходів. А куди виселяти жителів Гадяча?

Смертоносний коктейль хімічного і радіоактивного забруднення мало хто витримає.

Шановні гадячани! Ви за будівництво заводу?»

У Гадячі відбулась акція протесту. На одній із них були присутні тодішній мер міста Т. Савченко, перший заступник голови РДА В. Дудко, представники громади. Мова йшла про будівництво установки, яку незабаром мали здати в експлуатацію. Виступали, обурювалися, дехто погоджувався на проведення повторної екологічної експертизи.

Прийнявши настрої населення до уваги, сесією міської ради, яка відбулася наступного дня, було прийняте рішення просити обласне управління екоресурсів і відділ архітектури та містобудування РДА до розгляду звернення міністром з питань надзвичайних ситуацій та міністром охорони навколишнього природного середовища заборонити на об’єкті будівельні, налагоджувальні та підготовчі до пуску роботи.

У зверненні депутати просили перевірити достовірність і повноту обчислення всіх параметрів екологічної експертизи та вплив наслідків роботи цієї установки на здоров’я й життя гадячан; створити комісію по вивченню надійності обладнання та безпечності технології виробництва; провести радіологічну експертизу, до складу комісії включити представників громадськості міста; взяти цей об’єкт під особливий контроль та не допустити введення в дію в разі визнання таким, що матиме негативний вплив на екологічну ситуацію в місті.

Після цього було ще кілька спроб зупинити будівництво установки. Громадська рада надсилала звернення міністру внутрішніх справ України, начальнику Полтавського ОВ УМВС та начальнику Гадяцького РВ УМВС, в якому стверджувала, що будівництво газоконденсатного заводу ведеться із грубими порушеннями українського законодавства.

До речі, після цього на активістів, які боролися проти будівництва заводу, систематично здійснювався тиск: були погрози розправою, викрадення автомобілів, проникнення у помешкання і т.д.

А ще після одного із таких листів, де громада спільно із депутатською комісією описувала порушення закону із боку власників і забудовників заводу, керівництво ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн» навіть звернулося до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. Нібито в одному із оприлюднених листів активісти викрили схему, як завод обходить сплату акцизного податку (по документах вони виробляють компонент пального, а насправді – пальне).

Документи по цій судовій справі нам вдалося переглянути. Із записів і розповіді юриста, який у суді захищав інтереси місцевих депутатів та активістів, нам відомо, що позивач вимагав спростування поширених відомостей і відшкодування моральної шкоди. Суддею по справі була Людмила Максименко. Інтереси позивача представляла адвокат із Києва. До речі, під час одного із слухань вона запропонувала захиснику 25 тисяч доларів, щоб той відмовився від справи. Але підкупити юриста їй не вдалося. Судова тяганина закінчилася тим, що позивачу відмовили у задоволенні позовних вимог. Та представник заводу не спинявся і подав апеляційну скаргу. А Апеляційний суд Полтави задовольнив вимогу ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн». Щоправда згодом ходили чутки, що суддя, який задовольнив апеляцію, попався на хабарі. Тож не виключено, що й рішення по «гадяцькій» справі було прийняте таким же способом.

Гадячани не погодились із рішенням апеляційного суду і подали касаційну скаргу. Вищий суд скасував апеляцію і затвердив рішення Гадяцького районного суду.

Проте це були тільки судові розбірки стосовно поширення «недостовірної інформації», а от проблеми роботи заводу і його закриття не зачіпали. Чому так? Бо, як завжди, усе «впиралося» у чималі кошти – потрібно було проводити експертизи, які уже на той час коштували немало.

Тож, як не старалися активісти та депутати, керівництво ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн» отримало усі необхідні дозволи, а Державне управління екології та природних ресурсів погодило подальше будівництво установки. За визначений термін завод збудували.

У 2014 році були наступні спроби підняти екологічне питання: представники Народної ради влаштували акцію протесту біля заводу, який на той час змінив назву і став ТОВ «Нафтозбут». Активісти, окрім питань про утилізацію відходів, нафтошламу, обговорювали недотримання санітарної зони підприємства. Санепідемстанція обіцяла зробити забір і відповідний аналіз стану води поряд. А ще вимагали переглянути документи.

Розійшлися на тому, що треба зробити перевірку. Проте закінчення цієї історії так і не було. Відповідно, завод спокійно, принаймні без помітних ексцесів, продовжував роботу.

А кілька років тому в Гадячі на Лохвицькій правоохоронцями були зупинені вантажівки ТОВ «Нафтозбут». Колона автомобілів стояла майже цілий день, її охороняли озброєні правоохоронці. Згодом автомобілі «відпустили»… Більше інформації стосовно цієї події не було. А тепер же ми натрапили на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва, де розглядали клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України підполковника податкової міліції про арешт майна ТОВ «Нафтозбут», орендарем якого виступає ТОВ «Нафтотрейд-2015», у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11 лютого 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.204, ч.3 ст.212 КК України.

Детальніше про це:

«У листопаді 2016 року старший слідчий з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України підполковник податкової міліції Поповичук В.О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Антонець О.В., згідно якого просив накласти арешт на майно, а саме: дослідно-промислову установку стабілізації газового конденсату у блочно-комплектному виконанні із резервуарами (РВС, РГС) у кількості 24 штук, розташованою за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39, що належить на праві власності ТОВ «Нафтозбут», та орендарем даної установки виступає ТОВ «Нафтотрейд-2015»; нафтопродукти, які знаходяться у дослідно-промисловій установці та резервуарах (РВС, РГС) у кількості 2209020 літрів та належать ТОВ «Нафтотрейл-2015», із повною забороною їх користування.

Судячи із ухвали суду, слідчий знайшов кримінальні порушення у роботі підприємства, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.204, ч.3 ст.212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи підприємств: ТОВ «Парком-транс» (код ЄДРПОУ 38510873), ТОВ «Трейдмей» (код ЄДРПОУ 39926389), ТОВ «НБК-2015»(код ЄДРПОУ 40085954), ТОВ «Торгруп» (код ЄДРПОУ 38510889), ТОВ «Бел-Ойл» (код ЄДРПОУ 39116638), ТОВ «Укртрансоіл-2009» (код ЄДРПОУ 38274072), ТОВ «БРСМ» (код ЄДРПОУ 25642969), ТОВ «БРСМ-Нафта» (код ЄДРПОУ 31826526), ТОВ «БРСМ-Нафта» (код ЄДРПОУ 32054607), ТОВ «Бел Оіл» (код ЄДРПОУ 37361279), ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39749568) та інших підприємств, які входять до групи «БРСМ-Нафта», спільно із невстановленими досудовим слідством особами, використовуючи нафтобази та інші місця для зберігання НЕ ОБЛІКОВАНИХ нафтопродуктів, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Також відповідно до клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи зазначених підприємств та інших підприємств, які входять до групи «БРСМ-Нафта», за перевіряємий період здійснювали незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, транспортування та реалізацію незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме бензину та дизельного палива на нафтобазах та АЗС, які використовуються підприємствами групи «БРСМ-Нафта», з використанням обладнань, які забезпечують масове виробництво таких товарів. ТОВ «Нафтотрейд-2015» та інші підприємства, які входять до групи «БРСМ-Нафта», у своїй незаконній діяльності по виробництву незаконно виготовленого палива використовують обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, розташоване за адресою: м. Гадяч, вул. Енгельса, буд. №39.

Згідно висновків спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС №142008800-0166 від 12 березня 2016 року та №142005701-1318 від 11 листопада 2016 року нафтопродукти, а саме дизельне паливо, яке знаходилося за даною адресою, не відповідає ДСТУ.

У клопотанні зазначено, що у Гадячі по вул. Енгельса, буд. №39, знаходиться дослідно-промислова установка стабілізації газового конденсату у блочно-комплексному виконанні, яка належить на праві власності ТОВ «Нафтозбут», за допомогою якої здійснюється виробництво нафтопродуктів, які входять до групи підакцизних товарів. ТОВ «Нафтотрейд-2015» офіційно декларує виробництво бензину, у тому числі виробництва палива моторного альтернативного, відповідно до ТУ У 24.6-32054607-001:2010. Фактично ТОВ «Нафтотрейд-2015», за допомогою дослідно-промислової установки, здійснює НЕ ОФІЦІЙНЕ виготовлення дизельного палива, а також палива моторного альтернативного, яке не відповідає як ТУ У 24.6-32054607-001:2010, так і іншим діючим стандартам України.

1 листопада 2016 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2016 року, проведено обшук території виробничих, адміністративних, складських, офісних та інших приміщень, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39, під час проведення якого було ВИЯВЛЕНО МАЙНО, зазначене у клопотанні.

Проте представники ТОВ «Нафтозбут» просили не вилучати майно, адже воно є нерухомим майном – цілісним майновим комплексом, функціонуючим виробничим та складським об’єктом, на якому ведеться законна господарська діяльність. Вони стверджували, що звертаючись із клопотанням про накладення арешту на зазначений майновий комплекс, слідчий та прокурор бажають зупинити господарську діяльність підприємства. А також зазначали, що ТОВ «Нафтозбут» на законних підставах володіє та користується належним підприємству зазначеним майновим комплексом, про що надали відповідні документи щодо права власності на об’єкт нерухомого майна, правомірність його експлуатації.

У результаті, слідчий суддя відмовив старшому слідчому з ОВС у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016170000000004 від 11 лютого 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.204, ч.3 ст.212 КК України».

Тобто навіть тим одиницям, хто мав хоч якісь докази і намагався довести ймовірну незаконність роботи заводу, просто «обрубували руки»…

Минуло три роки після останньої невдалої «боротьби» старшого слідчого із гадяцьким заводом. І що ж? Сталась аварія! Яких масштабів – не зрозуміло! Поговорили кілька днів і знову забули. Чекаємо, поки рвоне ще раз і постраждає більше людей?

Тим часом міська рада сесією регулярно продовжує заводу договір оренди землі і платить він у гадяцьку казну всього 220 тисяч гривень у рік…

«Базар Медіа в Україні»