Штрафи і 10 років в’язниці: що змінить закон про “тотальну українізацію”

Верховна Рада має намір остаточно завершити українізацію. У березні 2019 року народні депутати проголосують закон про українську мову. Зміни стосуватимуться як освіти і культури, так і держслужби, а також процесу отримання громадянства.

Що важливо знати кожному і чому проект закону голосують саме зараз — у матеріалі OBOZREVATEL.

Чому саме зараз і чи ухвалять?

Процес розгляду законопроектів про українську мову стартував у жовтні 2018 року. На той час у парламенті було відразу 4 альтернативних ідеї від представників основних фракцій.

Правда, після обговорення і рейтингового голосування було обрано найпопулярніший і компромісний — 5670-д. Його, до речі, підтримує і Кабінет міністрів в особі віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка.

Після голосування проект був відправлений на доопрацювання до другого читання. В процесі роботи народні депутати подали близько 2 тисяч правок. Саме тому розгляд проекту затягнеться на кілька тижнів, до кінця березня.

“Ми будемо його розглядати кілька пленарних тижнів. Думаю, що фінальне голосування відбудеться у другій половині березня”, —прокоментував OBOZREVATEL перспективи глава профільного комітету з питань культури, народний депутат від “Народного фронту” Микола Княжицький.

Справді, основним фракціям парламенту (перш за все БПП і “Народному фронту”) вигідно розглядати закон аж до проведення першого туру президентських виборів. Такий закон багато в чому відіб’є можливість і бажання у Радикальної партії і “Батьківщини” блокувати трибуну парламенту, що останні робили неодноразово. З іншого боку, тема мови —один із козирів БПП і НФ, який вони використовують перед виборами.

Стосовно перспектив закону — шанси на його ухвалення досить великі. Провладні фракції парламенту підтримують ідею і всіляко її просуватимуть. При цьому різкі випади проти будуть сприйматися як небажання посилити державну мову.

“Ми будемо робити все від нас залежне, розуміючи всі перспективні моменти від ухвалення цього закону. Зараз є дискусії стосовно деяких нардепів, які вважають, що мовне питання може бути використане як п’ятою колоною, так і Кремлем для поділу населення — україномовних, російськомовних або тих, хто використовує мову нацменшин. Це неправильна позиція і не державна за своєю суттю. Ми не зменшуємо можливості розвитку інших мов, але з огляду на нинішню ситуацію ми не повинні забувати про такі важливі складові розвитку нації, як українська мова”, — наголосив OBOZREVATEL заступник голови “Народного фронту”, народний депутат Андрій Тетерук.

Раніше віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко заявив, що цей закон уряд розглядає перш за все як одну зі складових нацбезпеки. І відступати тут ніхто не має наміру.

“Ми розглядаємо мову не як питання лінгвістичне або філологічне, а як складову національної безпеки. Без української мови немає ідентичності, тобто стабільної української держави, яка може забезпечити суверенітет і територіальну безпеку”, — пояснив Кириленко в ефірі ObozTv.

З іншого боку, за запевненням чиновника, карати за використання російської мови в неформальній обстановці або у себе на кухні ніхто не буде.

“В особистому спілкуванні кожен обирає ту мову спілкування, яка йому підходить, але державні органи, установи, органи самоврядування і все, що працює від імені держави, користуватимуться українською мовою. Будуть захищені права споживачів на отримання інформації та обслуговування українською мовою”, — наголосив Кириленко.

Що конкретно змінить закон?

Законопроект 5670-д включає цілий перелік нововведень, які суттєво посилять позиції української в усіх сферах життя українців.

• Освіта

Так, дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю перейде на державну мову. Російська як така буде виключена з освітньої системи, формально вона може бути як одна з мов національних меншин.

 Зазначимо, саме через активний протест угорської громади на Закарпатті, в нинішній редакції закону вирішили пом’якшити навчання рідною мовою представникам корінних народів.

• ЗМІ, телебачення і реклама також перейдуть на державну.

Реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації та суб’єкти власності виготовляють вивіски і рекламні таблички виключно українською.

У ЗМІ зберігаються квоти. Інтернет-видання отримають право публікувати статті двома і більше мовами в разі, якщо у них буде доступна українська версія. Але каналам пропонується встановити квоту на українську в 90% (раніше йшлося про 75%). Окремі умови для кримськотатарських каналів, там квота на українську зберігається на рівні 40%.

Особливу увагу приділено і друкованим ЗМІ. Раніше OBOZREVATELдетально розписував ситуацію у друкованих виданнях. Зараз депутати зійшлися на відтермінуванні для друкованих ЗМІ на кілька років. Аналогічна ситуація стосується і книжкових видавництв в Україні. Їх також переведуть на державну.

• Кінематограф

Створені в нашій країні фільми мають демонструватися в кінотеатрах українською. Використання інших мов у фільмах можливе, але тільки з субтитрами. Іноземні фільми для показу в кінотеатрах мовою оригіналу повинні титрувати. А тим фільмам, в сюжеті яких виявлять приниження чи образу української мови, буде відмовлено у видачі ліцензії.

 Культура

Розважальні заходи, різного роду культурні конференції та фестивалі —державною мовою.

• Отримання громадянства

Кожен громадянин зобов’язаний знати українську. При цьому держава створює всі умови для її вивчення — в законі навіть прописано організація спеціальних курсів для “дорослих”, на яких кожен охочий зможе підтягнути граматику або навички спілкування. Окрему увагу буде приділено й іноземцям, які хочуть отримати громадянство — вони повинні скласти спеціальний тест на знання української.

Необхідний рівень знання мови встановить Кабінет міністрів.

• Буде створена Національна комісія стандартів державної мови з урахуванням рекомендації Ради Європи з мовної освіти (CEFR)

Саме цей орган зможе видавати сертифікати про знання української. Система перевірки рівня володіння мови адаптується до загальносвітової практики. Будуть введені відповідні сертифікати про початковому рівні (А1-А2), середньому (В-1-В-2) і високому (С1-С2).

 Знати мову повинні всі, зокрема і депутати

Законопроект встановлює цілий перелік посадових осіб, які зобов’язані володіти державною мовою. Крім держслужбовців, українську зобов’язані знати: депутати всіх рівнів; офіцери, службовці за контрактом; лікарі комунальних та державних лікарень; директори шкіл; адвокати; нотаріуси, а також рядові, сержанти Національної поліції та інших правоохоронних органів.

За невиконання закону — штрафи і кримінальна відповідальність

В нинішній редакції є можливість отримати штраф. Якщо порушення трапилося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв’язку — штраф складе від 3,4 до 5,1 тисяч гривень.

За присутність неукраїнського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисяч, а у друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисяч гривень.

 Порушення правил розміщення української мови у рекламі — 5,1 до 6,8 тисяч гривень. Якщо ж знехтував українською мовою держслужбовець, він має заплатити штраф до 6,8 тисяч гривень. При цьому спробу ввести багатомовність в Україні прирівнюють до спроби повалення конституційного ладу. За таке порушення загрожує до 10 років в’язниці.

Контролювати як відповідність рівнів володіння мовою, так і можливі порушення буде Уповноважений мовний інспектор. Його призначить Кабмін із запропонованих кандидатур. Інспектор зможе безпосередньо звертатися до правоохоронців і вимагати карати за порушення закону.