Усе «катають» плиткою…

Днями на сторінці міського голови у Фейсбуці, з’явився фотозвіт, на якому показували, як у парку, де нещодавно закінчили встановлення дитячого спортивного майданчика, провели благоустрій території. Сказати точніше, усю територію заклали звичайною тротуарною плиткою.

Цю новину, звісно, гадячани сприйняли з радістю. Ще б, у Гадячі нарешті з’являються місця, де діти можуть провести час. Якби не одне «але»: щороку на дитячих майданчиках по всій Україні зазнають травм сотні тисяч дітей. Це стається через те, що при будівництві цих майданчиків часто забувають про безпеку. Задумайтесь самі, якої сили може бути удар, якщо дитина, не дай Боже, впаде на тверду плитку зі спортивного тренажера чи «шведської» стінки?

Питання покриття спортивних чи дитячих майданчиків обділене увагою. Технічний регламент «про безпеку комплексу дитячих майданчиків» є складовою частиною в СНІП «Дитячі майданчики. Благоустрій прибудинкових територій. ДБН Б.2.2-5: 2011», в якому майданчикам присвячений всього один пункт 8 розділу 6 «Вимоги до дитячих майданчиків у дворах». Інших документів, що регламентують експлуатацію і безпеку дитячих майданчиків в Україні немає. Тому такі важливі питання вирішуються на словах, виходячи з кваліфікації виробників і перевіряючих. Сюди ж відноситься і покриття. Заборонених матеріалів не вказано, тому чим хочуть, тим і роблять. У кращому випадку ділянку під дитячий чи спортивний майданчик просто засипають гравієм або залишають голий ґрунт. Хоча в обох випадках це призводить до незручностей – гравієм діти обдирають руки і коліна, а пройтися по ґрунтовому майданчику після дощу просто неможливо.   

Натомість у Європі, щоб уникнути проблем, давно створили чіткі законодавчі норми щодо будівництва спортивних дитячих майданчиків. Неприпустимо використовувати в якості покриття бетон, асфальт і тротуарну плитку, так як вони не забезпечують безпеку навіть при найменшому падінні. Використовується два види покриття: твердий пружний матеріал або насипний (пісок, кора, тріска). Але недолік цих матеріалів в тому, що їх потрібно регулярно освіжати, чистити і підсипати, щоб висота досягала мінімум 25 см для виключення травми при падінні з ігрового елемента. Для дитячих та спортивних майданчиків обирають найвигідніший варіант, який попередньо повинні протестувати на здатність поглинати удар із урахуванням ймовірної висоти падіння дитини.

Що ж пропонують замість плитки:

Декоративна тріска. Цей матеріал екологічний і нешкідливий. Звичайно, він може прилипати до рук і від нього потрібно буде обтрушуватись. Проте це краще, ніж возитися на брудній землі.

Штучна трава. Це штучне покриття, яке за своїми фізичними і технічними характеристиками мало відрізняється від справжньої трави. Тільки таке покриття значно довговічніше і надійніше.

Газон. Дуже м’який, а значить, вдалий варіант для найменших, яким буде цікаво грати на «свіжій галявині». Газон обирайте стійкий до витоптування, що відрізняється високою густотою пагонів, як для спортмайданчиків. Але потрібно розуміти, що догляд за газоном потрібен постійний, траву доведеться скошувати і оновлювати лисини.

Модульне пластикове покриття. Дуже надійне і стійке до зносу покриття дитячих спортивних майданчиків. Оригінальна конструкція не дає волозі затримуватися, тому грати можна навіть після сильного дощу.

Гумове покриття. Дуже зручно використовувати мати з гумової крихти, які настеляються в стик. Є й інша технологія, згідно з якою покриття «наливається» на весь майданчик. Воно відрізняється довговічністю, виглядає дуже красиво й яскраво, колір можна підібрати абсолютно будь-який. Завдяки своїй пружності гумове покриття знижує кількість травм. Крім того, за ним легко доглядати.

Кожен із варіантів має свої плюси. У той же час ми розуміємо, що класти плиткою – зручніше і, можливо, вигідніше. Адже «медалі» посадовцям дають за кількість установлених майданчиків, а не за їх якість. Та все ж сподіваємось, що наша стаття допоможе зрозуміти, що не завжди тротуарна плитка доцільна, а окрім неї існує ще багато варіантів покриття, скориставшись якими, можна отримати гарну, а головне безпечну і комфортну спортивно-гральну зону.

Оксана Кириченко