Чи застрягнуть ноги, як доїхати до Моршина

Начебто сьогодні Міжнародний день тещі, а ще Церква цього дня вшановує преподобного Євфимія Нового, Солунського, якого в народі називали Єфимом-осіннім і навіть «болотяним». «Розкисли дороги – застрягли в Єфима ноги», – казали українці. Або: «Як зачнеться на Єфимку моква, то аж до морозів трива».

Позаду залишились спекотні літні дні, мандрівки і подорожі лісами, степами, горами рідної неньки України. Попереду зима, з безрадісним, переважно «сірим» пейзажем… Тож гріхом не буде, коли розповімо вам одну бувальщину про подорожі. Трапилась вона тоді, коли ще не було ані гаджетів, ані Гугла, ані GPS разом узятих, а країна, під назвою СРСР дихала на ладан. Уявіть собі районний автовокзал на Прикарпатті. Серпневий полудень. Декілька автобусів, «Лада», два «Москвича» і старезна «Волга» з «шашечками». Не надто людно, переважно місцеві, але є й декілька туристів, які перемовляються російською. В моторі одного з автобусів самозаглиблено колупається водій – схожий на Дон Кіхота худий високий вусатий вуйко. До нього підбігає русява моторна молодиця і торохтить: «Товарищ водитель, товарищ водитель! А вы в Моршин едете?» Водій, продовжуючи колупатися в залізяччі, бурчить: «У гузицю ми їдемо!» «Хм, в Гузицу?.. Но это ведь через Моршин?» «Ага, тільки навпаки: в Моршин через гузицю…» «Ой, как интересно… А мы в Гузице будем останавливаться?» «Авжеж… остановимося…» «А пообедать там можно будет?», – не заспокоюється кубіта. «І пообєдать, і повечерять…», – розважливо відповідає той, не розгинаючись. «Ва-а-а-ань!, – протяжно гукає жінка до чоловіка в шортах, сонцезахисних окулярах, панамі і з рюкзаком за плечима. – Я договорилась! Водитель говорит, что едем в Моршин, но через какую-то Гузицу. Там и пообедаем!» Потім вони сіли рядком, розгорнули карту й мабуть почали вишукувати ту загадкову гузицю. Чи знайшли – хтозна!

День ангела нині у Єфима, Дмитра, Афанасія.

За місячним календарем сьогодні 19-ий день. Місяць продовжує перебувати у Близнюках, тому відпочинок має бути досить активним: радісний підйом, ранкова зарядка, смачний легкий сніданок, легке радісне спілкування з рідними, похід у театр, кіно, прогулянка – і все це в помірно жвавому оптимістичному ритмі. Жодних нарікань: на долю, сусіда, мера, погоду… Підвищена інтелектуальна активність досить сприятливо позначиться на справах, які потребуватимуть швидкого (миттєвого) вирішення, особливо пов’язаних з інформацією. Для нотацій, нудних мораліте і претензій – зовсім не підходящий день. Натомість чудовий час для саморозвитку.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1912 – -9,2, а найтеплішим у 1948 – +18,5.

астровісник