«Навіть не актори грають роль у житті»
Наталка народилася в Рашівці, у звичайній родині. Мама – фармацевт, тато – автомеханік. Змалечку вони привчали її до праці, а бабуся прививала любов до творчості і вчила онуку співати українські пісні. Тож непосидючій, упертій і творчій дівчинці такі заняття були до душі. Ще у дитинстві загадала бажання «бути актрисою» і поставила за мету втілити цю мрію у життя. Закінчила театральний факультет Київського національного університету культури і мистецтв. І сьогодні Наталка Кобізька – актриса театру і кіно. До того ж, днями на одному із телеканалів вийшов серіал, у якому вона грає головну роль. Про гру в театрі, зйомки у кіно, а також мрії та плани на майбутнє Наталка розповіла нам в інтерв’ю.
Перший досвід
«Уперше знялася на 5 курсі. Це був історичний художній фільм «Гетьман» (2015 р.) режисера Валерія Ямбурського. Я дуже хвилювалася! Але знімальна група і талант режисера допомогли розкрити в собі такі грані, про які я навіть не здогадувалася.
Тоді ж зрозуміла, що акторство – досить складна професія, але якщо робити свою справу добре і отримувати задоволення від того, що ти робиш, то актрисою бути легко.
Описати відчуття, які тебе охоплюють, коли входиш в образ, не просто, це як занурення в холодну воду: відразу важко, а потім вода стає теплішою і звикаєш. До того ж, завжди на допомогу прийдуть більш досвідчені актори.
Окрім кіно, знімалася в рекламі шоколаду, медичних препаратів, банківських установ і магазинів. Ніколи не соромилась цього, а навпаки ціную такий досвід, адже це можливість попрацювати з різними командами і набратися досвіду».
Про роботу в театрі
«Працюю у незалежних театрах – «Дикому театрі» та «Чесному театрі». Ми часто змінюємо локації, доводиться грати на різних майданчиках по всьому місту. Але це ніколи не було проблемою, адже у нас сильна команда. «Дикий театр» – один із найпопулярніших незалежних театрів в Україні. Тут ми ставимо гостросоціальні вистави для креативної, свідомої аудиторії. Дуже часто наші вистави викликають обурення. А от у «Чесному театрі» все навпаки. Театр існує на кількох загальних принципах: українська мова, камерність, інтерактив із глядачем, соціальна значимість для українського простору. Тут ми намагаємось розкривати українську класику в модерному прочитанні.
Часто чую від знайомих, що актори «грають» не лише у театрі, а й у житті. На це відповідаю: навіть не актори грають роль у житті».
«Леся + Рома» чи «Марк + Наталка»
«Комедійний серіал «Марк + Наталка» – це відзнятий по-новому легендарний український ситком «Леся + Рома». Акторів на головні ролі шукали довго. Я ходила на кастинг, як на роботу, а коли дізналася, що серед 500 претендентів обрали мене, то кричала від щастя на всю підземку.
Зйомки відбувалися довго, з нами працювало дуже багато спеціалістів, 6 режисерів, було відпрацьовано 88 змін удень і вночі. Працювали на багатьох локаціях, де тільки не знімали: в квартирі, на дачі тещі, в офісі, на пляжі, в спортклубах, поліцейському відділку, залі суду, аеропорту і навіть у бомбосховищі. Із партнером по зйомках мені пощастило, Марк Дробот – чудова людина і прекрасний актор. Хоч він взагалі сумнівався щодо того, наскільки комедія йому близька як жанр, бо звик грати інших героїв. Думаю, всі постаралися на славу. Проте це вже оцінять глядачі.
До речі, у дечому ми із героїнею схожі: обоє наполегливі, не здаємось до останнього і спілкуємось суржиком. Що нас відрізняє – так це гардероб. Я більше люблю вуличний стиль, а ще я не така «чистуха» і часто в моїй шафі царить безлад.
Ціную цю роль за відсутність агресивного гумору та відвертого глузування».
Що потрібно для того, щоб стати хорошою актрисою?
«Мій рецепт такий: бажання + праця + терпіння + можливість можуть відкрити в людині здатність створити образ. Образ має побачити режисер і партнери, яким він має сподобатись. А потім обов’язково довгі години репетицій і, власне, зіграна роль. Після чого глядачі скажуть, чи хороша ти актриса».
Ось така вона – наша землячка. Тепер Наталка мріє зіграти таку роль, після якої зможе поглянути на себе по-іншому. Вона вже придумала, чим ще буде займатися у найближчому майбутньому – вивчатиме мови, спробує свої сили в різних акторських школах. А ще хоче власну… еко-ферму! Такі вже вони актори – різнобічні і непередбачувані!
Спілкувалася Оксана Кириченко
Фото із сторінки у соцмережі
Якщо змоделювати ситуацію, що ти не стала акторкою, як би розгортався твій сценарій?
«Ранок. Я встаю з першими променями сонця, бо мені треба видоїти корову і піти в центр села здати молоко. Потім відвести старших дітей до школи, а молодших – у садочок. Чоловік також вже піднявся і пішов на роботу, бо йому сьогодні сою молотити. Відпрацювавши свій день у школі, навіть трохи затрималась, бо знайшла одну цікаву книгу. А ввечері я б зібрала всю родину за столом і заявила: «Знаєте, дорогенькі, а давайте поставимо одну п’єсу? У мене є класна ідея!»
Чоловік Наталки Рустам створив у соцмережі сторінку #висловималоїкобізьки, де викладає найкумедніші вислови дружини. Ось кілька із них:
«Я як приїзждаю у село, у мене серце болить! Таке хазяйство пропада, а я така молода у Києві гину!»
«Вони понадівали усі чулки і думають, що показали село. А де вони бачили чулки у селі? Хіба що у бабки! Оті, ти пойняв? Теплі…»
«Я сьогодні вдяглася красіво, пішла у кіно, а тоді прийшла і розділася. Це меседж до того, що невдобно вдіватись красіво».
«Це не сплєтня! Це свого роду інформація-застереження!»
«Щас стать блогером – це як стати економістом свого часу».
«У наступному житті я хочу стати дуже вліятєльною людиною, щоб побудувати сміттєпереробний завод у селі!»
