Йшла додому – впала в яму
«Я, мешканка міста Гадяч, 29 липня близько 22 години, рухаючись по вулиці Шевченка в напрямку Поштового відділення, минула магазин «Гадячанка» і потрапила в канаву.
Канава була вирита глибока, біля тротуару, там пролягали якісь труби, і вона зовсім нічим не була огороджена. А до того ж там поряд із цією клятою канавою були складені цеглини. А ще освітлення в цьому місці взагалі ніякого не було, так як і по більшості вулиць нашого міста.
Падаючи в канаву, я травмувала голову, підборіддя і обдерла всю шию аж до грудей об цеглу, травмувала коліно і обдерла руки до ліктів.
В той момент якась жінка, що проходила повз, почала мене витягувати з ями. У мене був справжній шок від жахливого болю, я навіть не подякувала їй і не відповідала на її запитання. Я відчула, як з лівої скроні потекла кров, зібрала усі сили і направилась додому. Всю дорогу моє обличчя заливала кров, а я боялася втратити свідомість.
Вдома чоловік надав мені першу медичну допомогу. На наступний день вранці ми звернулися до лікаря. Шити рану було вже пізно, мені зробили перев’язку і поставили діагноз – струс головного мозку.
Я вдячна Богу, що не зламала хребет, що вилізла з тієї ями жива, і мої діти не лишилися сиротами. Можливо, я й не перша туди потрапила?!
Мене вкрай обурює повна безвідповідальність, халатність, байдужість тих, хто вирив ту канаву і лишив її відкритою.
А керівництво міста теж винне, що таке допускається і немає належного освітлення навіть на центральних вулицях міста.
Цю статтю я написала, щоб привернути увагу і щоб ті, хто винен, відреагували, огороджували відкриті канави, і туди більше ніхто не потрапив.
Я маю надію, що керівництво міста Гадяч докладе зусиль і зробить наше місто безпечним для його мешканців».
Контакти автора листа знаходяться в редакції.
P.S. На фото – та сама яма, в яку провалилась гадячанка. Щоправда, у той злощасний вечір вона ще не була обкладена цеглою (цегла лежала поряд). На час виходу тижневика в друк яму прикрили люком.
