Не треба «колотить»
У січні на сторінках тижневика ми розповідали про те, що працівники РЛП «Гадяцький» під час рейду вловили браконьєрів. Нагадаємо, 2 січня у Веприку працівники ландшафтного парку виявили людей, які виловлювали рибу браконьєрськими сітками. Зі слів директора РЛП «Гадяцький», браконьєри вели себе агресивно, і вони були змушені викликати правоохоронців. Факт виклику поліції підтверджували і правоохоронці: зі слів начальника Гадяцького ВП, по справі були складені відповідні адміністративні матеріали, які направили до суду.
Через кілька місяців відбулося судове засідання, у ході якого виявилось, що усе відбувалася трохи по-іншому. У судовому засіданні було доведено, що Віктор Баб᾿як із батьком (саме їх затримали працівники РЛП) протизаконних дій не вчиняли, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ними правопорушення. У постанові суду було чітко сказано: «Вилучений надувний човен – повернути Баб’яку Віктору Олександровичу». Але все виявилось не так просто. Про те, як Віктор забирав човна – читайте далі.
У травні головний герой публікації звернувся до редакції знову із проханням допомогти забрати свого гумового човна в адміністрації РЛП. Казав, що кілька разів приходив із постановою і ухвалою суду, але свою річ назад так і не отримав. Стверджував, що його продовжують водити за носа і дають зрозуміти, що човен не віддадуть взагалі, а якщо і віддадуть, то дірявий. Ми навіть зверталися у телефонному режимі до голови районної ради Володимира Нікітенка з проханням вплинути на своїх підлеглих, та навіть це не допомогло.
Згодом Віктор Баб᾿як поїхав за кордон, тож забирати човна було нікому. А наприкінці липня він повернувся і знову вирішив йти до адміністрації РЛП:
«Приїхав, пішов у регіональний ландшафтний парк, човен не віддають. Сказали6 йди до Фролова (директора РЛП – авт.), він на місці розкаже, які документи зібрати, щоб забрати човна. Пришов, кажуть директора немає, вийдіть із кабінету. Ходив і в суд, і у виконавчу – скрізь кудись направляють…»
Поки Віктор був у редакції, до нього зателефонував батько і повідомив, що директор РЛП повернувся на робоче місце і обіцяє віддати човен. Ми вирішили піти до адміністрації РЛП і подивитись, чим закінчиться ця історія.
На наше здивування, єдине, що було потрібно для того, щоб В. Баб᾿як забрав човна, це написати розписку у довільній формі. Поки останній писав, директор РЛП кілька разів наголосив, що віддав би човен і так: «Не треба було робить прецеденту. Не треба було колотить…»
Човен віддали відразу в присутності свідків, тобто кореспондентів. А про те, що потрібно було переглянути паспорт Віктора Баб᾿яка, згадали уже коли той вантажив човен у багажник автомобіля.
«БМ»
