Від земської до центральної: історія становлення лікарні

На державному рівні День медичного працівника відзначають понад 20 років. Щороку ми намагаємось не обійти увагою це свято, бо так чи інакше кожен із нас в разі недуги звертається за допомогою до лікарів. На сторінках нашого тижневика традиційно з’являлися публікації,  присвячені медпрацівникам. Переглянувши архіви, ми зрозуміли, що без уваги не залишилося жодного відділення. Тому цього року вирішили подати святкову публікацію трішки в іншому ракурсі і розповісти вам історію розвитку Гадяцької ЦРЛ і тих людей, які там працювали в різні часи.

Відомості про точну дату заснування Гадяцької ЦРЛ як лікувальної установи в архівному секторі не збереглися.

Згідно з виданням «Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область» (К., 1967, с.158) Гадяцька ЦРЛ існувала ще в довоєнний період. В «Памятных книгах Полтавской губернии» є записи за 1884 рік про розвиток охорони здоров’я в Гадяцькому повіті та його населених пунктах. У цей час у Гадячі була одна земська лікарня на 25 ліжок, яка перебувала на балансі земства. Тоді в ній працювало 3 лікарі.

Земська управа виділяла

лікарю 1000 рублів на рік,

акушерці – 300,

фельдшеру – 200.

У 1887 році повіт мав три медичні дільниці: перша – Гадяч, Бобрик, Вельбівка, Веприк, Лютенька, Рашівка, Сари; друга – Борківка, Великі Будища, Книшівка, Красна Лука, Подолківка; третя – Андріївка, Берестівка, Липова Долина, Петрівка, Русанівка, Сергіївка. На них працювали три лікарі, 22 фельдшери і одна акушерка.

У 1892 році в Гадяцькому повіті було п’ять земських медичних дільниць, пізніше – сім.

Ішов 1900 рік. Завідувачем Гадяцької земської лікарні був лікар Владислав Миколайович Гриневський, фельдшером – Степан Васильович Яловий, фельдшерицею – Васса Пантелеймонівна Федотова. Наглядачем (допомагав матеріально) лікарні був дворянин Василь Пахомович Тихонович (ймовірно, уродженець с. Харківці).

У довоєнні часи саме інфекційне відділення було особливо пам’ятним (принаймні про нього збереглося найбільше відомостей).  Ймовірно, так сталося через те, що зберегти якнайбільше інформації про інфекційні хвороби, яких на той час було багато, було життєво необхідним. Перші свідчення існування корпусу інфекційного відділення припадають на 1902 рік, проте інфекційна служба працювала і раніше.

У 1888 році в Гадяцькому повіті був спалах віспи.

Близько тисячі людей, які не отримали щеплення, померли.

Тому питанню щеплення проти цієї хвороби була приділена особлива увага. За рік було щеплено п’ять тисяч людей, не щепленими залишалось близько трьох тисяч.

У цей же час у повіті широко поширились інші інфекційні захворювання. Так, у грудні 1888 року дитячий дифтерит тільки по Рашівській волості з 67 хворих забрав 37 дитячих життів.

Крім дифтериту, захворювання на кашлюк, тифозну лихоманку були також у Бобрику, Великих Будищах, Веприку, Книшівці, Красній Луці, Лютеньці, Сарах. Із 2366 людей, що захворіли на ці хвороби, 331 померла. У 1893 році не щепленими залишались 2,5 тисячі людей.

У повоєнний час інфекційним відділенням завідувала Марія Василівна Кривошей. Із 1951 року інфекційну службу очолила головний лікар ЦРЛ Софія Олександрівна Копилова. Після С.О. Копилової завідувачем інфекційного відділення працював досвідчений лікар Йосип Андріанович Кожа. В 1976-2003 рр. відділення очолювала Алла Павлівна Бебель. У цей час у відділенні працювало 18 чоловік медичного персоналу.

У 1910 році Гадяцька лікарня була обкладена цеглою.

У довідковій книзі про Полтавську губернію за 1906 рік зазначено, що єдиною лікаркою-жінкою була Марія Миколаївна Лющина, працювала вона два роки.

Після неї, найвідомішим у довоєнний час став Микола Федорович Грабілін, який опікувався  інфекційною службою Гадяччини. З дозволу Полтавського губернатора від 10 листопада 1906 року до 1922 року він на посаді земського лікаря при сьомій медичній дільниці Гадяцького повіту у Рашівці, з постійним місцем проживання при лікарні. Потім, до 1957 року, працював у Гадячі, де помер 1959 року.

У 1914 році в Гадячі був введений в експлуатацію двоповерховий головний корпус лікарні.

Після революції 1917 року влада запровадила безкоштовне лікування трудящих. У зв’язку з цим розширюються медичні заклади. Так, в окремих приміщеннях стали функціонувати протитуберкульозний диспансер, дитяча лікарня, дитяча консультація, терапевтичне відділення і районна поліклініка. У головному корпусі лікарні розмістились гінекологічне та хірургічне відділення.

Із архівних даних відомо, що в 1946 році кількість хірургічних ліжок у Гадяцькій лікарні складала 25 одиниць. Крім хірургічних хворих, тут лікувались також хворі з очними хворобами. Завідувачем відділення був Василь Лукич Сулімовський (1885 р.н.).

У 1960-1972 рр. завідувачем хірургічного відділення Гадяцької ЦРЛ була Ангеліна Яківна Винніченко (1917 р.н.). Саме вона у 1946-1956 рр. була директором медичної школи, яка функціонувала в Гадячі, та за сумісництвом працювала лікарем-ординатором хірургічного відділення райлікарні. За ці роки ліжковий фонд відділення збільшився з 25 до 65 ліжок, із яких 40 були загально хірургічними, 25 – травматологічними. Значно виріс об’єм хірургічних втручань. У 1946-1955 рр. у відділенні надавалась ургентна хірургічна допомога, проводились холецистектомія, накладання гастроентероанастомозу при виразці шлунку. Перша резекція шлунку проведена в 1956 році лікарем А.Я.Винніченко з приводу раку зі сприятливими наслідками. У 1960 році в Гадяцькій ЦРЛ працювало вже 5 лікарів-хірургів.

У 1966 році головний лікар Семен Федорович Омельяненко порушив питання про побудову нового 4-поверхового корпусу лікарні.

У 1967-1968 рр. Полтавським інженерно-будівельним інститутом була виготовлена технічна документація на розширення Гадяцької лікарні з побудовою головного корпусу на 4 поверхи.  Будівництво розпочалось у 1969 році. В 1970-1971 рр. були внесені зміни в проект із додатковою побудовою приміщення патолого-анатомічного корпусу.

У 1978 році була виділена стоматологічна служба і переведена в окреме приміщення.

У 1979 році в експлуатацію здано новий корпус райлікарні, де були розміщені хірургічне та травматологічне відділення, операційний блок. Хірургічне відділення було повністю укомплектоване наркозною, дихальною апаратурою та відповідним інструментарієм.

Із 1990 року функціонує новий 4-поверховий корпус поліклініки (головний лікар – Тичинін Геннадій Васильович).

Дана публікація підготовлена на основі даних, оприлюднених  на офіційній сторінці ЦРЛ у Фейсбук, зібраних медичною бібліотекою, яку сформували при Гадяцькій ЦРЛ ще у 1949 році. Тоді її завідувачем була З.Н. Прохоренко. Бібліотека функціонує до цього часу. Її книжковий фонд налічує більше 6000 екземплярів книг.

«БМ»

На фото: 

1. Старий корпус Гадяцької лікарні (нині терапевтичне відділення)

Шановні медичні працівники!

Ваша місія була і залишається однією з наймилосердніших. Своєю невтомною працею ви повсякчас демонструєте нам приклад витримки і самовідданості. Своєю добротою, знаннями та досвідом ви повертаєте тисячі людей до повноцінного життя. Мільйони пацієнтів із глибокою вдячністю згадують ваші корисні поради та лагідні слова, які здатні воскресити віру і надію в людських душах.

Нехай ваша професія приносить тільки задоволення і радість, кожен день життя наповнюється щастям та любов’ю, а держава гідно оцінить вашу нелегку працю.