Човен для рятувальників, заробітна плата мера, дахи не діряві

Відбулося перше пленарне засідання 34-ої сесії міської ради сьомого скликання.

На сесії 8 червня були присутні 15 депутатів із 26 обраних.

Розвиток соціальної та транспортної інфраструктури

12 тис. грн – МКП «Комунсервіс» на придбання ПММ, запасних частин;

31 тис. 442 грн – субвенція районному бюджету для придбання реабілітаційного обладнання для центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Охорона здоров’я

45 тис. грн – ЦРЛ на придбання пульсоксиметра «Ютосокси-200» (для немовлят);

50 тис. грн – КЗ «Гадяцький ЦПМСД» на придбання ПММ.

Фізична культура і спорт

50 тис. грн – ДНЗ «Гадяцьке вище професійне училище» на вуличні тренажери.

Житлово-комунальне господарство

235 тис. грн – кап. ремонт бітумної покрівлі ж/б по вул. Гагаріна, 84, Гагаріна, 88, Гетьманська, 47, Шевченка, 38;

60 тис. грн – придбання дитячого майданчика на пл. Миру, 11-А.

Інфраструктура

699 тис. 352 грн – поточний ремонт дорожнього покриття міських вулиць;

55 тис. 40 грн – (29 тис. 40 грн – оплата праці рятувальника, 26 тис. грн – придбання човна);

12 тис. грн – придбання запчастин для автобусів;

199 тис. 997 грн – поточний ремонт інклюзивно-ресурсного центру на базі ДНЗ «Веснянка»,  придбання дитячих майданчиків ДНЗ «Берізка» та «Первоцвіт»;

217 тис. 652 грн – придбання меблів, комп’ютерного обладнання для 1 класів;

183 тис. грн – 6-ій державній пожежно-рятувальній частині (гаражні ворота).

Міському голові підвищили зарплату

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів від 10 травня 2018 року №363 «Про внесення змін до постанови Кабміну від 9 березня 2018 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів». Тепер місячний посадовий оклад міського голови – 9 тис. 800 грн.

Про визнання таким, що не підлягає використанню, звіт про незалежну оцінку майна нежитлового приміщення за адресою: м. Гадяч, вул.Полтавська, 43.

Нагадаємо, що у дозволі на викуп С. Буланкіноюнежитлового приміщення №3, яке знаходиться за адресою: м. Гадяч, вул. Полтавська, 43, Рішенням двадцять дев’ятої сесії, за 15.02.2018 року було відмовлено. Комісія та депутати вивчили повторно це питання і проголосували проти того, щоб приймати звіт про оцінку майна,і визнали його таким, що не підлягає використанню та втратило чинність.

Далі читайте коментар С. Буланкіної.

Хочу дам, хочу не дам

Написати цей коментар до відеосесії міської ради, яке я побачила в соціальній мережі, мене спонукало моє обурення тим, що на засідання сесії, де розглядалося питання про скасування оцінки нежитлового приміщення №3 по вулиці Полтавська, 43, в місті Гадяч Полтавської області, затвердженої рішенням двадцять другої сесії міської ради від 22 червня 2017 року, і вже проданого мені за конкурсом, на якому, за словами депутата Іляшенка, мене визнано винною у ситуації, яка склалася, мне не запросили. Мене навіть не повідомили, що буде розглядатися це питання. Чи то вирішили, що забагато честі, чи то побоялися пояснень, що і як в законі дійсно написано.

Як зазначає юрист міської ради П.Максименко, Буланкіна не знає, що повноваження на укладення договорів від імені міської ради голові надає сесія, посилаючись на п.30 Закону України «Про місце самоврядування в Україні». Відповідно до п.30 статті 26 згаданого Вами закону,  докомпетенції сесії міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів комунальної власності, і аж ніяк не надання дозволу голові на укладення договорів.

На укладення договорів від імені міської ради голові надано право законом. П.16 статті 42  цього ж закону передбачає повноваження міського голови: (цитую) «укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства». Читайте закон, Петро Івановичу, так, як він написаний буквально, а не трактуйте так, як би Вам цього хотілося.

Так, відповідно до п.30 статті 26, рішенням двадцятої сесії Гадяцької міської ради від 19 травня 2017 року, шляхом одностайного голосування присутніх депутатів, було затверджено перелік об’єктів комунальної власності міста Гадяч, що підлягають приватизації шляхом викупу, яким включено в зазначений вище перелік нежитлове приміщення №3 по вулиці Полтавська, 43 в місті Гадяч, що призвело до юридичних наслідків та значних витрат із мого боку. Бо якби депутати не прийняли цього рішення, то чи мала б я зіпсовані нерви?

Рішенням двадцять другої сесії Гадяцької міської ради від 22 червня 2017 року було затверджено оцінку майна нежитлового приміщення №3 по вул. Полтавська, 43 в м. Гадяч в сумі 170800 грн. Якби не було прийняте це рішення, а відразу відмовили і виставили ціну, кратну трикімнатній квартирі, як цього від мене вимагають зараз, то я сказала б: хай воно буде вам.

Я мала можливість, отримавши кредит, купити готове до експлуатації приміщення банку «Надра», на тому ж Сарському перехресті, площею 59,7 кв. м, за 584000 грн або банку «Укрсиббанк» площею 120 м кв., за 900000 грн, у діловому центрі міста і, розділивши його та половину здаючи в оренду, сплачувала б ці кошти за кредит і не мала б клопоту з міською радою більше року. Але у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в країні я не ризикнула взяти кредит і прийняла рішення купити необладнане приміщення та робити у ньому ремонт по мірі можливості. Бо щоб довести приміщення міської ради до такого стану, як банківське, треба витратити близько 500000 грн.

Ставлячи питання про скасування рішення про затвердження оцінки, мотивуючи тим, що вона складена не тим суб’єктом, якого обрала міська рада, чи тим, що замовником є Буланкіна, яка оплачувала проведення оцінки, Ви порушуєте ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно ст.7 та ст.11 якого Сторони договору на проведення оцінки майна  (замовник, платник) мають право вільного вибору суб’єкта оціночної діяльності. Оцінка майна може проводитися на  вимогу однієї із сторін угоди і замовником може виступати особа-платник. Спори, пов’язані з оцінкою майна, відповідно до ст.33, вирішуються в судовому порядку, а не рішенням сесії.

Ви згадали, що припустилися помилки, коли надали право на укладення договору оренди КП «Гадяч-житло», яке є на балансі Гадяцької міської ради, (цитую) «бо хотіли щоб вони заробили». То тепер мені зрозуміло, чому це питання затяглося більше, ніж на рік. Бо замість виділяти дотації на КП «Гадяч-житло» з міського бюджету, ви дали їм можливість заробити на Буланкіній більше 100000 грн. Хоча договір оренди я укладала з єдиною метою – мати переважне право викупу на конкурсі.

Ви забули згадати, що 22 вересня 2017 року, за місяць до проведення конкурсу, в місцеві пресі було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з продажу об’єктів комунального майна із затвердженою рішенням сесії початковою ціною 170800 грн. Для чого проводиться конкурс згідно із законом? Щоб визначити якнайбільшу ціну, яку готові заплатити покупці, бажаючі купити це приміщення. Але на конкурс ніхто, крім мене, заявок про бажання взяти в ньому участь не подав. Як Ви зазначаєте, що ні Ви і ніхто з депутатів не знали, що продається таке приміщення за таку ціну, бо тепер Ви б і сам його купили. То якщо це питання вирішується з березня 2017 року до проведення конкурсу в жовтні 2017 року, і ні юрист, ні депутати міської ради, які приймають рішення, нічого не знають, то що Ви взагалі там робите?

23 жовтня 2017 року був проведений конкурс. Рішенням конкурсної комісії з питань продажу об’єктів комунальної власності мене було визначено переможцем конкурсу.

Відповідно до ч.7 ст.18 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» було складено протокол №2 та в триденний термін із дня проведення конкурсу, а саме 26 жовтня 2017 року, органом приватизації було затверджено результати конкурсу з продажу об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Гадяч, а саме: прийнято рішення №705 від 26 жовтня 2017 року.

Згідно умов проведення конкурсу та Протоколу №2, визначення переможця конкурсу полягає у передачі права власності покупцю (читайте, Петре Івановичу, хоча б документи міської ради) і відповідно ч.8 ст.18 та ст.23 ЗУ «Про малу приватизацію» передбачає укладення договору купівлі-продажу з переможцем конкурсу не пізніш як у п’ятиденний термін із дня затвердження органом приватизації результатів конкурсу, а саме до 31 жовтня 2017 року.

Мені відмовляли в підписанні договору, мотивуючи необхідністю прийняття додаткового рішення сесії про надання дозволу на викуп вже проданого за конкурсом майна. Хоча ніяких додаткових рішень законом не передбачено. І як може прийматися ще якесь додаткове рішення на наступній сесії, якщо законом надається п’ять днів на підписання договору з дня затвердження результатів конкурсу?

Тоді як дозвіл на викуп інших об’єктів, які продавалися за конкурсом за меншою вартістю із розрахунку на 1 м кв. порівняно із приміщенням, яке купила я, іншим учасникам конкурсу надано. Так, для порівняння, Гадяцькою міською радою було надано дозвіл на викуп нежитлового приміщення по вулиці Дружби, 12-а в м. Гадяч, розташованого в цьому ж районі, площею 113,6 кв. м, за 157808 грн, що становить 1389 грн/м кв.; у 2016 році Гадяцькою міською радою було продане нежитлове приміщення по вул. Дружби, 12а в м. Гадяч, загальною площею 225,7 кв. м, за 370445 грн, що становить 1639 грн/м кв. Нежитлове приміщення №3 по вул. Полтавська, 43 в м. Гадяч, загальною площею 67,0 кв. м, було продане за конкурсом з початковою ціною 170800 грн, що становить 2552,2 грн/м кв. До інших об’єктів не проведені комунікації? Так вони й продані за значно нижчою ціною, ніж мені. То будемо визнавати недійсними всі оцінки, за які було продано інші об’єкти?

То як Ви тоді поясните, що ФОП Остапенко І.П. визначена ринкова вартість цього ж нежитлового приміщення №3 по вул. Полтавська, 43 в м. Гадяч, загальною площею 67,0 кв. м – 164786 грн, що становить 2459,5 грн/м кв., нежитлового приміщення №2 по вул. Полтавська, 43 в м. Гадяч, що поряд, загальною площею 33,9 кв. м, – 64867 грн, що становить 1913,5 грн/м кв. Ви мотивуєте, що то оцінка для оренди, а то для продажу. Але згідно методики оцінки майна, оцінка є одна, що для оренди, що для продажу – ринкова, і визначається шляхом порівняльного підходу, і лише зазначається мета її проведення. Для прикладу, якщо на базарі продається мішок цукру, то Вас можуть запитати для чого Ви його купуєте: щоб варить варення чи самогон. І можуть продати мішок цукру для варення за 500 гривень, а якщо для самогону – то за 1000 гривень.

Вас, Петре Івановичу, цікавить, скільки я заплатила оцінщику за цю оцінку? Вісімсот гривень! На 100 грн більше, ніж за попередню оцінку цього ж приміщення ФОП Остапенко І.П., якого обрало КП «Гадяч-житло». А не замовила йому знову, бо не захотіла платити вдруге за ту саму роботу. Та ще у мене виникло питання: чому оцінку всіх об’єктів, які продає міська рада, проводить ФОП Остапенко І.П., хоча в нашому місті він не один, хто надає такі послуги? Тому я не була впевнена в його об’єктивності, то й замовила оцінку ТОВ «Оцінка24» м. Харків, яке має право проводити оцінку по всій Україні і не пов’язана ні з нашим містом, ні зі мною особисто ніяким зв’язками. Ви нехтуєте навіть рецензією на оцінку.

Для юриста міської ради не дуже суттєво, що Буланкіна встановила в приміщенні четверо вікон і двері, а не «двоє», і те, що я більше року сплачувала оренду та опалення, чим обмежувала себе та свою дитину, яку виховую сама та без будь-якої підтримки з боку держави, у витратах на особисті потреби.

А Ви, Петре Івановичу, встановили в міській раді хоч одне вікно за власний рахунок за довгі роки своєї праці? То чого я маю подарувати свої кошти, які могла заощаджувати на придбання іншого майна, якби не було прийняте рішення міською радою про включення цього приміщення в перелік об’єктів, які підлягають продажу за конкурсом? Ви та депутати вважаєте, що мені гроші падають за комір, як сніг взимку? Ні, я їх заробляю, на відміну від вас, без скорочених передсвяткових та передвихідних днів, без права на декретну відпустку, без 24 днів щорічної відпустки, без лікарняних. Бо у мене все це за власний рахунок – якщо я не прийшла на роботу, то під двері мені ніхто не покладе заробітну плату.

Якщо вам не достатньо договору поставки вікон та дверей, договору на демонтаж та монтаж вікон та дверей, рахунку про оплату та акту виконаних робіт із підрядником, нагадайте мені, яким нормативним актом передбачено виготовлення проектної документації на заміну вікон та дверей та аудиторського висновку про вартість виконаних робіт. Чи на Буланкіній ще комусь потрібно заробити?

Бо тепер після того, як на Буланкіній КП «Гадяч-житло» заробило більше 100000 грн, як Буланкіна встановила вікна й двері з профілю REHAU на загальну суму більше 50000 грн, після того, як оплачувала опалення по 3000 грн щомісяця за приміщення, яким не користувалася, бо воно не придатне до користування через занедбаний стан за довгі роки перебування у власності міської ради, хоча сама працювала в холодному приміщенні, щоб зекономити кошти, після проведення конкурсу з продажу міська рада вирішила не продавати приміщення, а обладнати його і продати за іншою ціною. Бо може комусь приглянулося з осіб, наближених до місцевої влади. Але де ви були до проведення конкурсу?

То виявляється, що прийняті міською радою рішення нам нічого не гарантують – захотіли прийняли, захотіли скасували! І байдуже, що прийняті рішення призвели когось до збитків? І якщо ще хтось захоче придбати майно міської ради і стане переможцем конкурсу, то не поспішайте радіти. Виявляється, проведення конкурсу з дотриманням вимог закону – то і не документ. То так, щоб не сумно жити було. Як з пісні Кузьми – «нас розвели і кинули». Шкода, що відповідно до закону про депутатів і депутатську діяльність депутати не несуть відповідальності за прийняті рішення зі своїх карманів. Які приймали закон, такі й виконують. І закон в міській раді один – Про місцеве самоврядування, і той читають як захочуть, а всі інші закони – то не дуже важливі закони.

Багато хто вважає, що причина моїх проблем в тому, що я не дала хабара голові. Але після року лікування в мене нічим було його дати, та й принизити голову міської ради, який має репутацію чесного і порядного керівника, я не мала права.

Якби я не витратила на це приміщення власних коштів вже більше, ніж воно оцінене, то давно забула б про його існування. А так я вже витратила близько 170000 грн, та мушу сплатити ще 170000 грн, та вкласти 500000 грн. То де ж те «задарма», в якому мене попрікають, якщо це вартість банківського приміщення 120 кв. м в діловому центрі міста, а не в спальному районі на виїзді з міста?

Я розумію, що більшості байдуже до моїх проблем, деяким цікаво, чим все закінчиться. Але на моєму місці у вирі свавілля і беззаконня місцевої влади завтра може опинитися кожен. То коли наступного разу, шановні жителі нашої громади, ви будете йти на вибори, уважно вивчайте списки депутатів і подумайте, чи будете ви для них народом після виборів. Бо я не відчула себе народом для цих «слуг народу», а лише заздрість і бажання обідрати й позбутися.

Бажаю всім заздрісникам пройти моїм життєвим шляхом і щоб вам ще й заздрили. І пам’ятайте: сьогодні від вашої піднятої руки я маю проблеми, а завтра вам потрібна буде моя допомога. Сьогодні ви влада, а завтра я. Треба бути людьми незалежно від посад і влади.