От нам би так!
Нещодавно були підбиті підсумки рейтингу мерів-інноваторів – із п’ятірки лідерів обирали найкращого керівника міста, з найбільш прогресивними поглядами та їх втіленням у життя. Ми вирішили поцікавитись і проаналізувати, що ж такого інноваційного зробили голови міських рад? Можливо, їхній приклад стане в нагоді і нам?
Сергій Моргунов, мер Вінниці
43 зі 142 вінницьких зупинок громадського транспорту модернізували в 2017 році. Окрім того, що тепер на них є Wi-Fi-зони і підзарядки для гаджетів, їх також облаштовано пандусами і тактильною плиткою для слабозрячих.
У місті створено NGO-хаб – майданчик для діалогу між владою і громадськістю. Тепер вінницькі громадські організації, яких тут зареєстровано 572, мають своє інноваційне приміщення для роботи над реалізацією міських проектів. Подібні центри є досить поширеними в європейських крaїнaх, але у Вінниці вперше в Україні створенo такий заклад спільно влaдoю і грoмaдoю.
Окрім цього, вінничани мають можливість спілкуватися онлайн у реальному часі з операторами відділу оперативного реагування «Цілодобова варта». На відміну від інших міст, онлайн-чат приймає звернення не тільки з питань житлово-комунального господарства, а й з охорони здоров’я, освіти, транспорту. За період 2017 року відбулося 1064 активних діалоги. Найчастіше до онлайн-чату звертаються люди з інвалідністю, які потребують допомоги.
У Вінниці також відкрито центр ІТ-підприємництва iHUB для розвитку ІТ-сфери. Цей бізнес-інкубатор входить до мережі подібних центрів у 60 містах світу, що дасть можливість обміну думками ініціативних молодих вінницьких стартаперів зі світовою стартап-спільнотою. Онлайн-курси української мови, всеукраїнський портал для розміщення рішень місцевих рад, сайт для дистанційного пошуку улюбленця з притулку для тварин та ресурс для онлайн-контролю за станом посівів – саме ці ІТ-проекти створено в бізнес-інкубаторі.
Сергій Сухомлин, мер Житомира
Міська рада запустила мобільний додаток «Кліматичні краплі», який відстежує та винагороджує громадян чашкою кави або, наприклад, тістечком у міських кафе за їх внесок у захист довкілля та екологію планети. Додатком наразі користуються близько тисячі житомирян. Забезпечення екологічної стійкості міст і населених пунктів – це 11-та ціль сталого розвитку 2016-2030 років ООН в Україні.
Цього ж року Житомир став першим містом в Україні та третім у Європі, де запроваджено «Електронний квиток» у міському наземному громадському транспорті. З березня 2017 року електронним квитком скористалися 1 мільйон 672 тисячі разів. Після запровадження е-квитка надходження до бюджету від виручки за проїзд зросли на 9%.
Містяни мають можливість зареєструвати дітей у дошкільні навчальні заклади онлайн на сайті міської ради. Система забезпечує прозорість процедури подачі заявок до ДНЗ і сприяє значній економії часу.
Житомир розробив брендинг свого міста, заснований на сучасних тенденціях мінімалізму з використанням простих геометричних форм. Логотип бренду Житомира обрано з-поміж 200 робіт, що надійшли від містян та учасників ініціативи «Місто, яким бачиш його ти».
Віталій Луков, мер Вознесенська (Миколаївська обл.)
Наразі в Україні поки немає жодної комунальної сонячної електростанції. Однак у Вознесенську розпочали будівництво такої електростанції. Виробництво альтернативної «зеленої» енергії забезпечить роботу комунальних підприємств і зекономить додаткові кошти, які буде спрямовано на розвиток громади.
У місті реалізовано Інформаційну систему енергомоніторингу, яка здійснює щоденний моніторинг і контроль за ефективним використанням теплової енергії, газу, електричної енергії, води та водовідведення державними органами, органами місцевого самоврядування та організаціями, що фінансуються бюджетними коштами. Впровадження системи надало можливість зменшити споживання енергетичних ресурсів на 15% із 2010 року, що зменшує фінансові витрати Вознесенська.
Мешканці міста тепер мають можливість отримати «Картку вознесенця», яка містить медичні дані пацієнта замість паперової медкартки. Також вона забезпечує пільговий проїзд у міському транспорті з додатковою знижкою для пенсіонерів. Нині «Карткою вознесенця» користуються приблизно 14 тисяч мешканців, що становить 40% від усього населення міста.
У Вознесенську створено спеціальну «Карту проблем», на якій кожен небайдужий мешканець може визначити проблеми і вказати простір, який потребує ремонту чи оновлення. Містяни також можуть вказати свої пропозиції та ідеї, спрямовані на покращення благоустрою міста. Нині проблемою, про яку найчастіше повідомляють містяни, є дороги і некоректні дорожні знаки.
Володимир Гаразд, мер Долини (Івано-Франківська обл.)
У місті створено мобільний додаток «Долина для туристів», який містить 3 туристичних маршрути, що містять 90 культурних пам’яток. Це дасть змогу Долині бути туристично привабливішою, а гості з різних країн світу зможуть безперешкодно пізнавати місто англійською мовою, користуючись лише мобільним додатком.
У Долині розбудовано власну мережу відеоспостереження. Наразі в системі функціонує 52 камери, які допомагають міській диспетчерській службі здійснювати цілодобовий моніторинг оперативної ситуації в місті. В цілому наявність системи відеонагляду позитивно вплинула на загальну ситуацію з правопорушеннями в місті. Зокрема, випадки вчинення вандалізму скоротилися на 40%, кримінальних правопорушень – на 20%.
У Долині функціонує єдина міська електронна черга для вступу дітей у дошкільні заклади.
У місті впроваджено заходи зі зменшення споживання традиційної енергії та збільшення використання альтернативних і відновлюваних енергоресурсів. За результатами проміжного моніторингу, станом на 2017 рік у місті вже вдалося скоротити обсяги викидів на 18%. Однією з новацій також вважають зовнішнє утеплення багатоповерхових будинків.
Юрій Бова, мер Тростянця
У Тростянці встановлено «розумні» системи освітлення в під’їздах усіх багатоповерхівок: 784 енергозберігаючих антивандальних системи освітлення в під’їздах та 189 ліхтарів освітлення прибудинкових територій. Це сприяє значній економії електроенергії в розмірі 364 тисячі гривень щороку.
Упроваджено сучасні технології в роботі міської ради: електронний документообіг, електронні петиції, електронне голосування за допомогою планшетів, прозорість і відкритість роботи сесійної ради, виконавчого комітету, комісій через онлайн-трансляцію.
Відтепер міська рада за одне сесійне засідання встигає розглянути біля 50 питань порядку денного й ухвалити щодо них відповідні рішення. Результати голосування фіксуються поіменно і висвітлюються на інформаційному табло. Варто додати, що «ручне» поіменне голосування дозволяє розглянути вдвічі менше питань.
Є також смс-інформування мешканців міста про проведення громадських слухань, зборів квартальних комітетів, сесій, засідань виконавчого комітету, про планові роботи комунальних служб, організацію святкових і спортивних заходів.
Крім того, у Тростянці працює платформа «Відкрите місто». За її допомогою будь-який мешканець може ініціювати вирішення важливої для його міста проблеми, звернувшись до відповідального за це посадовця.
Звісно, Гадяч поки що не може претендувати на звання найінноваційнішого. Принаймні тому, що конкурс проводили серед міст із населенням до 500 тис. осіб. Та й креативних чи новаторських рішень, на жаль, ми поки не бачили. Проте, у Гадяча є усі шанси бути най-най у всіх розуміннях. Посудіть самі: достойний керівник, ресурсів достатньо і роботи ще непочатий край. Та й не обов’язково рівнятися на розміри міста і кількість жителів, можна ж робити те саме тільки у менших масштабах. От, наприклад, можна утеплити не всі багатоповерхівки, а одну в рік. Або ж придбати не 1100 спеціальних сміттєвих баків, а почати із 10-ти. А ще раз на рік одну невелику вулицю обладнати світлодіодними ліхтарями.
Підготувала Оксана Кириченко
