У народі кажуть: «Хваляться не сьомим днем, а сьомим роком»
Доброго дня, шановна редакціє, хочемо розповісти про нашого священика.
Ми вважаємо, що маємо повне право похвалитися добрими справами і гідним життям настоятеля Свято-Троїцького храму села Книшівка протоієрея Романа Височанського, який уже сьомий рік проводить богослужіння у нашому селі. А починалося все так. Десять років тому отець Роман, уже будучи настоятелем Плішивецького Свято-Покровського храму, узявся за організацію будівництва храму в Книшівці буквально з нуля. Тоді, у 2007 році, ініціатива у селян уже була, були й активісти, нині уже покійні Любов Йосипенко та Петро Яківець, які стали надійними помічниками отцю Роману. Звичайно, як і всюди при будівництві храмів, допомагали жителі села, знаходилися спонсори, меценати. За два з половиною роки храм був збудований і освячений.
Це прекрасно, коли в невеличкому населеному пункті розквітає духовне життя, зміцнюється віра в Бога, зростає милосердя і доброчинність. Чудово, коли йдуть до храму молоді батьки з дітками; не переймаються тим, як добратися в інше село, старенькі люди, бо ось він тут, свій храм і свій священик. «Наш батюшка» – так тепло називають отця Романа книшівчани, і він справді і «наш», і « батюшка». Наш – бо ніякі сільські проблеми не залишаються поза його увагою, а батюшка – бо як батько і порадить, і підтримає, а може, коли і насварить, але все настільки чесно й справедливо, що просто дивуєшся: такий молодий роками, йому лише 35 років, а житейської мудрості вистачить і на кількох довгожителів. «То їх так у семінаріях навчають», – говорять старші бабусі. А молодші люди переконані, що так його у сім’ї виховали, бо й своїх чотирьох діток навчає добру, співпереживанню, відповідальності за доручені справи.
Можна знайти багато теплих і добрих слів про нашого батюшку, але найкраще про нього розкажуть справи, зроблені або започатковані ним самим. Храм постійно поповнюється новими іконами та книгами. Кожного року в день Святого Духа, понеділок після Трійці, у селі – храмове свято. Це свято справді усіх жителів села, яких не вміщає вже сама будівля храму. Книшівчани беруть участь у спільній молитві, хресному ході, але найдужче єднає у цей день спільна трапеза, на якій влітку цього року було близько 200 гостей. Звичайно, на божественних літургіях, молебнях чи поминальних панахидах буває небагато людей, але великі свята, як от Великдень, Водохреща, Спас, збирають чимало жителів, і тоді проповідь отця Романа Височанського набирає такого натхнення, пломеніє такою вірою, що її слухають усі, затамувавши подих. І кожне його слово знаходить відгук у серцях і душах книшівчан.
З ініціативи батюшки і за його особистою участю відкритий сільський музей, споруджений пам’ятник жертвам голодомору, а при храмі створюється бібліотека духовної книги. Наш батюшка незмінно цікавиться усіма сільськими справами: і життям учасників АТО, за яких молився під час їхньої служби, а зараз всіляко підтримує мудрим словом, і життям школярів – для них отець Роман організовує недільну школу. За що б не взявся батюшка, усе зробить до ладу і якнайкраще. До отця Романа прихожани прикипіли серцем, ми любимо і щиро поважаємо його. А це тому, що він любить нас, що він свій, що він удома, хоч родом із далеких Карпат. Хочеться ще додати, що ми з радістю йдемо у храм Божий чи то на молитву, чи потрудитися, бо маємо гарний приклад отця Романа і матушки Марії. Вони взірець для наслідування і у вихованні дітей, і у подружньому житті. За їх прикладом ми змінюємо себе, а отже трішечки змінюється на краще й увесь світ. Отець Роман служить Богу і людям так, що зростають прихожани у вірі, світлішають їхні душі, наповнюються радістю серця, і якщо навіть ззовні не видно і не чути, то всередині все співає. Дай, Боже, доброго здоров’я, благих починань і справ, натхнення, терпіння і завзяття на многії літа.
Зі щирою повагою прихожани Свято-Троїцького храму с. Книшівка:
Надія Ігнатенко, Ганна Паливода, Софія Терещенко, Валентина Яківець, Катерина та Віктор Пуці, Ганна Бакута, Анастасія Гречка, Ольга Шевченко, Ганна Лисокінь, Валентина Біюн, Наталія Бас, Ольга Вірченко, Катерина Ісакова, Анастасія Коркіна, Оксана Марченко, Марія Садичка, Надія Терещенко, Лідія та Юрій Павлюченки, Парасковія Заєць, Анастасія Домар, Анастасія Фенько, Галина Вірченко, Надія Ващенко, Аліна Вірченко, Лідія Горбуля, Марія Мовчан, Світлана Капоріна, Ніна Максименко, Олена Півень, Надія Дубовик, Ніна Горбуля, Олексій, Лідія та Людмила Симоненки, Лідія Римар, Володимир Довгаль, Людмила Пасюта, Галина Бондар, Галина Дмитренко, Катерина Даниленко, Ольга Голоуз, Людмила Луць.
Фото редакції «Гадяцький вісник».
