«Мертві душі» Гадяцької ЦРЛ
Саме із Гадяцького району, принаймні так стверджують посадовці, розпочався «міжсекторальний підхід у системному впровадженні структурних перетворень у галузі охорони здоров’я області». Кажуть, що новітня програма «Електронний пацієнт», яка вперше в області втілюється в життя саме у нашому районі, об’єднує всі населені пункти і центральну районну лікарню, що і створює єдину електронну базу пацієнтів медичних закладів. Тобто, лікар у будь-якому медичному закладі району може побачити інформацію про пацієнта, вибрати з бази типовий діагноз і призначити лікування. Та й обстежитись тепер, нібито, можна у кожному ФАПі чи амбулаторії і не обов’язково їхати у Гадяч.
Як приклад, демонстрували село Сари, де амбулаторія загальної практики сімейної медицини обслуговує понад 2500 жителів. У амбулаторії є найновіші прилади для аналізів крові та сечі, дефібрилятори, кардіографи…
Погоджуємось, приклад вдалий. Але чому мовчать про усі інші ФАПи і амбулаторії? Сумніваємось, що, подібне медичне обладнання є у кожному медзакладі. Неодноразово на сторінках тижневика ми писали про те, що у багатьох сільських амбулаторіях про обстеження на місцях навіть не чули. Та що казати, якщо у багатьох селах навіть лікарів немає. До того ж і Гадяцька ЦРЛ нині знаходиться у активному пошуку лікарів.
Для прикладу ми зателефонували у Великобудищанську амбулаторію і запитали чи там уже працює «Електронний пацієнт»? Медсестра нам повідомила, що усе працює, «червоні показники» вносять, зареєстрували населення, видають направлення. А от лікаря немає…
Ми запитували у відвідувачів редакції – чи відчули вони на собі реформування медицини саме у нашому районі? Ось що нам відповідали:
«У дитячій консультації не питали навіть картку, не те що ідентифікатор. Коли попросила записати на прийом до сімейного лікаря, то по-старому взяли стаціонарний телефон і набрали реєстратуру поліклініки, а не подивилися у базі, як учили нас у промо-ролику відзнятому районним телебаченням. Прийшовши у поліклініку, талончик мені дали №1, але до потрібного нам кабінету я зайшла у порядку довжелезної «живої черги»…
***
«Протягом останніх двох місяців була у поліклініці разів п’ять. Коли у реєстратурі подавала пластикову картку, увесь час чула «а на шо вона мені?» Так і досі не пригодилась мені та картка. Ідентифікують і мене, і дітей по прізвищу. А усі дані записують у паперову картку. То які ж тоді вони дані побачать у електронній базі, якщо усі історії моїх хвороб на листочках?»
Окремо ми провели опитування у соцмережах на тему чи маєте ви картку-ідентифікатор, як дізналися про її оформлення і чи стало медичне обслуговування із нею зручнішим?
Проголосувало 110 людей. Із них 11,8% мають картку і за її допомогою медичні послуги стали більш зручними. 70 % мають картку, але різниці у наданні медичних послуг не відчули. Ще 18,2 % опитаних не мають і не збираються оформлювати картку-ідентифікатор.
До речі, провести це опитування нас підштовхнула інформація, викладена на одному із місцевих сайтів із посиланням на Гадяцьку ЦРЛ – «46 тисяч жителів Гадяцького району вже мають електронні медичні картки, а до електронної бази даних внесено 56 тисяч населення». Саме остання цифра змусила нас засумніватись. Щоб перевірити дані, ми зайшли на офіційний сайт Головного управління статистики у Полтавській області. Станом на 1 вересня чисельність наявного населення міста Гадяча складала 23831 осіб, а району – 28837 осіб. Усього – 52 668 осіб.
Дивно, звідки ж тоді взялися ще 3 332 людини у електронній базі даних пацієнтів Гадяцького району? Адже різниця не в кілька осіб! Хто ж тоді ще зареєстрований?
Оксана Кириченко
