Ставок у селі і водночас за його межами
В останні роки часто виникають непорозуміння між рибалками-любителям та орендарями водойм. Саме про таку ситуацію нам розповіли жителі села Кияшківське Харковецької сільської ради. Минулого тижня до редакції зателефонував Микола Гребінченко і розповів:
«Ставок, який знаходиться прямо посеред села, зданий в оренду у 2011 році. Раніше питань до орендарів не було. Звісно, іноді люди скаржились на них, але ж не настільки. Недавно приїхав я додому, пішов на ставок карасиків половить. Так прибіг орендар і з кулаками і криками «Вон відсіля!» почав мене проганяти. Каже, що це його ставок ,його кладки, і ні купатись, ні наближатись не дозволить. А чого мені йти звідти? У мене реєстрація місцева, ставок серед села, не спускався, риба тут була і до нього.
Пішов я до сільського голови, а він каже: «Тут нічого не зробиш, бо ставок по документах за межами села».
Чому ставок фактично знаходиться серед села, а документально оформлений поза його межами – розповідав Харковецький сільський голова на сходці, організованій минулої суботи. Бути присутніми на ній ми, на жаль, не змогли, але організатори зібрання передали нам відеозйомку. Виявляється, план села розроблений ще у 1962 році, саме тому й сталася ця плутанина. Відтоді генплан ніхто не переробляв, відповідно і люди, які живуть на березі цього ставка, ніби і в селі, і водночас за його межами.
На сходку приходив і орендар ставка Олександр Приступа. Звісно, нічого конкретного селянам він не пообіцяв, хоча й обмовився, що ловити карасиків дозволятиме.
Тому ми, зважаючи на ці події, хочемо вкотре нагадати усім, що з питань використання водойм діють Koнституція України, ст.47 Водного кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України №1042/93. У відповідності до цих законодавчих актів водні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України.
Зокрема ст.47 Водного кодексу України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені деякі основні потреби громадян, до яких входять купання, плавання на човнах, водопій тварин, любительське і спортивне рибальство.
Пункт 5 постанови визначає, що до любительського і спортивного рибальства належать способи ловлі риби без застосування обладнання для промислового вилову риби (сітки, неводи, ятері та ін.), а також обладнання, що заборонене для використання при ловлі риби в Україні як таке, що наносить шкоду популяції риби. До дозволених належать вудки, донні вудки, закиди та вудки для лову плавом, спінінги та ін.
Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі. Категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом у рамках Карного кодексу України. При цьому орендар має право попередити і контролювати, щоб виловлені види риб, які розводяться, були повернуті до водойми.
Оксана Кириченко
