Із Флориди у Вельбівку: американці навчали місцевих дітей

Спробувати себе у живому спілкуванні з іноземцями, застосувати свої знання в іграх, конкурсах, змаганнях, театралізованих виставах, відкрити свої таланти і отримати неоціненний досвід. Це все змогли випробувати на собі діти, які відпочивали у ДОТ «Горизонт» під час першої зміни. Адже саме тоді до них у гості завітала група  інструкторів-мовників із Сполучених Штатів Америки. Ми не могли проґавити цієї події і тому напередодні від’їзду американських гостей встигли із ними зустрітись.

Ми приїхали до табору після закінчення першої зміни, коли більшість дітей уже збиралися додому. Але, як виявилось, не всі – у відчинені двері одного із корпусів табору було чутно голосні пісні англійською. Для найдопитливіших і найактивніших дітей інструктори-мовники саме проводили один із останніх уроків. До речі, нам також випала нагода взяти участь у цьому веселому і водночас повчальному дійстві – нам вручили посібники і запропонували приєднатись. Звісно, що ми не відмовились. Урок проходив у цікавій формі: діти спілкувались із інструкторами ніби із друзями, а навчання сприймалося як гра.

Звісно, щоб не заважати, через час ми залишили урок. І поки чекали його закінчення, поспілкувались із  Ольгою Беседою, директором Гадяцької спеціалізованої школи-інтернату ім. Є.П. Кочергіна (табір є структурним підрозділом школи).

«Перші два тури у таборі – мовні. Під час відпочинку діти удосконалюються у вивченні англійської і німецької мов. Подібне ми практикуємо два роки поспіль і дуже задоволені цим. Раніше із відпочиваючими працювали вчителі мовники школи-інтернату. А цього року ми запросили гостей із США. Щоправда, вони були у нас усього тиждень, але протягом цього часу діти отримали чималий досвід. Під час уроків розглядались різноманітні теми, які стосуються загальнолюдського життя та екології».

Як виявилось, саме в Гадяцький район група інструкторів приїхали зовсім не випадково. Одна із викладачів школи-інтернату Валентина Кобрак давно знайома із Любою Вортон (однією із інструкторів-мовників). Тому, знаючи, що група із її подругою завітала до України, вона, не вагаючись, запросила їх до нас.

Невдовзі, зробивши коротеньку перерву в уроці, мовники приєднались до нашої розмови.

В оздоровчий табір вони приїхали із Івано-Франківська. Там в одній із місцевій шкіл вони також проводили мовні зайняття. Серед іноземців українською володіє лише Люба, яка іммігрувала у США більше 20 років тому. Зараз її родина мешкає у Флориді.  Вона розповідає, що на Івано-Франківщині мовні зайняття відрізнялись від тих, що у нас. Там учні займались усього півдня у школі, а потім йшли додому. Тут же мовники проживали поруч із дітьми у таборі і могли спілкуватись із ними безперешкодно із ранку і до вечора. Окрім загальних уроків, які тривали по 4 години щодня протягом тижня, були й індивідуальні зайняття. Майже ніхто не відмовлявся від можливості поспілкуватись із американцями в невимушеній атмосфері. Як стверджують інструктори, саме завдяки такому близькому спілкуванню діти стали більш розкутими.  

«Ми прагнули до того, щоб наші уроки були не тільки повчальними, а й розважальними, – розповів нам Білл Вортон (Wharton), чоловік Люби. –  Запевняємо вас, місцеві учні показали нам дуже хороші знання іноземної мови. Це приємно, адже ми маємо справу із учнями не спеціалізованої мовної школи…» 

Усього у табір приїхали шестеро інструкторів. Але двоє із них не витримали «випробування» нашою мінливою погодою – Сьюзен Лоусон і її онук, 19-річний Майкл-молодший, на жаль, захворіли. Із їхньої родини із дітьми займався Майкл-старший, нині пенсіонер, раніше працював у компанії «Зірокс» («Xerox»). Зараз родина мешкає у штаті Теннессі.

Американці зізнаються, що хоч і не побачили всю Полтавщину, та все ж встигли закохатися у наші природні краєвиди. А після святкової вечері, якою пригощали на закритті зміни, вони обіцяли повернутися у наступному році ще. До речі, наші страви гостям дуже сподобалися, а ті, що смакували найбільше, вони збираються готувати і вдома.

Після ДОТ «Горизонт» інструктори-мовники на три дні поїдуть у Суми. А вже звідти повертатимуться додому. Але спілкуватися із своїми гадяцькими друзями не перестануть – усі обмінялися контактами і тепер будуть підтримувати зв’язок.   

Оксана Кириченко, Олександр Товстий