Легенди і «скарби» Гадяча
Щороку 18 травня прогресивне людство відзначає Міжнародний день музеїв. Проте саме цього року Міжнародна рада музеїв запропонувала до святкування цього дня тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване». Чесно кажучи, ми ніколи не оминаємо культурні події, які відбуваються у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї. Але, не зважаючи на це, ми вирішили вкотре навідатись туди, ще раз поглянути на оновлені експозиції, розпитати про секрети і таємниці, а також плани на майбутнє. Хто знає, можливо, ще залишилось щось невідоме?
Про колишній музей
Усі знають, що раніше краєзнавчий музей знаходився на Соборній площі. Проте із часом двоповерхове приміщення визнали аварійним. Довгенько воно стояло зачиненим, і за той час більшість експонатів встигли розтягти. Усе, що лишилось, дбайливо перенесли у сусідній будинок, де й створили з 1995 року «Гадяцький літературний музей родини Драгоманових». Сьогодні ж приміщення колишнього краєзнавчого відлякує містян і туристів своїм зовсім непрезентабельним виглядом. Його передали одному із місцевих підприємців, але під час проведення ремонтних робіт зобов’язали зберегти архітектурний стиль будівлі (до речі, цього зобов’язання він так і не дотримався).
У 2011-му, коли районною владою було вирішено створити Гадяцький історико-краєзнавчий музей, розпочався збір експонатів. Проте, як розповів Василь Сиротюк (директор музею), більшість старих експонатів безслідно зникла, як і документація, у якій було зазначено, куди саме передали ці речі. Найбільше директор шкодує над втратою інкрустованої шаблі часів козаччини та кулемета.
«Музей створили завдяки допомозі небайдужих людей»
Так стверджує Василь Сиротюк. Він не втомлюється перераховувати всіх, хто доклав зусиль, а інколи і коштів, для того, щоб відродити музей (існує навіть книга доброчинності, куди записано 31 мецената). Зараз тут налічується більш ніж 1500 експонатів, створена виставкова зала, яка, до речі, лише протягом останнього року прийняла 5 виставок і близько 10 цікавих експозицій.
А нещодавно музей поповнився цінною знахідкою – працівники знайшли фрагмент будинку Лесі Українки, який колись був розташований у Лесиному Гаю.
Тут уже ціла історія, і коріння її тягнеться ще з давнини. Відомо, що цей будинок був розібраний, а із матеріалів побудували новий на вул. Набережна Грунь. Ви здивуєтесь, але будинок досі існує, тільки половина його вже перебудована і осучаснена. А на іншій половині, яка належить жителям Києва, працівники музею знайшли фризи (декоративна композиція у вигляді горизонтальної смуги або стрічки, яка обрамляє частину будинку). Сьогодні ці фризи передані на зберігання у музей в експозицію, присвячену родині Драгоманових.
Гетьман любив милуватися сонцем біля річки
Над реконструкцією і оформленням гадяцького підземелля, яке також відноситься до історико-краєзнавчого музею, працював краєзнавець Микола Торяник. На жаль, більшість ходів і до сьогодні лишаються нерозвіданими.
У планах було багато: провести реконструкцію частини підземелля на Малому крузі і відтворити ходи на території тубсанаторію, а там більше 100 метрів! Але через брак спеціалістів, надзвичайний ризик і дорожнечу роботи призупинились.
Проте сам Василь Сиротюк зізнається, що відновлення підземель було б престижно для нашого міста. І розповідає цікаву легенду, що знову ж таки на вул. Набережна Грунь є засипаний землею хід, розміри якого вражають. Нібито ним можна було пересуватись навіть возом! Жителі кожного дня зустрічали там гетьмана Брюховецького, який невідомо звідки з’являвся і так само зникав. Насправді ж підземним ходом він приїздив до річки, щоб помилуватись сходом сонця.
А ще заворожує історія із срібними монетами, знайденими у підземеллі. За словами істориків і краєзнавців, тисячі срібних талерів ще залишаються захованими у наших землях. Ще стільки ж було знайдено у давнину людьми. Проте жодна із цих монет не потрапила до музею.
Чим ще дивуватиме музей?
Нещодавно тут відкрито нову експозиційну залу, присвячену природі нашого краю.
До того ж, місцевий таксидерміст Сергій Литвиненко зараз знаходиться у Херсонській області на щорічній орнітологічні експедиції, звідки повернеться із новими експонатами, і експозиція розшириться.
Також днями всі зможуть переглянути нову виставку «Український побут ХХ ст.». У подальших планах створення куточка декомунізації, де буде представлено все, що пов’язане із відповідним проміжком історії. А спеціально до професійного свята, 18 травня, у музеї буде день відкритих дверей. Тож усі бажаючі із 8-ї до 13-ї години можуть відвідати всі виставки та експозиції абсолютно безкоштовно. Тому запрошуємо усіх не проґавити можливості і відвідати музей, доторкнутися до історії нашого краю.
Оксана Кириченко
На фото:
Зліва направо: Ірина Безугла (музейний доглядач), Владислав Мелет (молодший науковий співробітник), Людмила Попович (зберігач фондів), Василь Сиротюк (директор), Наталія Вознесенська (бухгалтер), Ірина Чемерис (завідувач історико-природничим відділом), Олександр Льовин і Оксана Гарматюк (техпрацівник).