Амброзія полинолиста – небезпечний для людини та довкілля бур’ян

По зовнішньому вигляду нагадує полин звичайний. Стебло прямостояче, розгалужене, опушене короткими волосками. Висота стебла й розміри надземних органів сильно варіюють. При густому травостої, на сухих схилах і бідних ґрунтах рослини ледь досягають 10-15 см; на родючих ґрунтах, за достатнього зволоження і рідкого травостою, окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти. Сходи з’являються наприкінці березня – у травні, цвіте із середини липня до жовтня, плодоносить у вересні-листопаді. Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Невеликі рослини продукують 50-300 насінин, добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тис., а окремі екземпляри – до 80-100 тис. Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані з водними потоками. Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт, взуття.

Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, на берегах водойм. Розвиваючи потужну надземну масу й кореневу систему, амброзія сильно пригнічує культурні рослини та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. При сильному засміченні посівів амброзією полинолистою врожайність культур різко знижується. Під час збирання врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, коноплі, люцерна, насінники овочевих) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. У таких випадках необхідні додаткові витрати на очищення насіннєвого матеріалу. При засміченні посівів багаторічних трав (конюшини, люцерни й ін.) і однорічних трав на зелений корм, а також луків і пасовищ якість корму, що заготовлюється, знижується.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являються нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма. Ефективних ліків проти цього захворювання поки що не існує.

Заходи боротьби

Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:

– узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій, по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;

– пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (у радіусі 3 км);

– сільськогосподарських угідь.

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну у ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях, дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де за правильного обробітку засміченість бур’яном знижується на 70-80%. На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Правда, після скошування вона інтенсивно відростає, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за сезон. Можна також використовувати натрієву й амінну сіль (2-3 кг/га) у суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи сульфатом амонію. А на великих площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.

Г. Красюк, провідний спеціаліст, державний фітосанітарний інспектор,

І. Самойленко, провідний фахівець ДУ «Полтавська обласна фітосанітарна лабораторія»,

Т. Шелист, головний спеціаліст, державний фітосанітарний інспектор