Чорнобильські дзвони тривожать

Радіаційна днина б’є на сполох,
Радіаційні стогнуть небеса.
Двадцятий вік – як доля, а не спомин,
Як хліб душі, як мамина сльоза.

 В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Одна з них – найбільша техногенна радіоекологічна катастрофа XX ст. – аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Трагедія, в епіцентрі якої опинилась Україна, стала ознакою і виміром людського горя, людської долі, людського життя.
Лише після здобуття Україною державного суверенітету та прийняття у січні 1994 р. Закону «Про державну таємницю», який заборонив засекречування будь-яких відомостей про стан навколишнього природного середовища та екологічні катастрофи, з’явилась реальна можливість зробити документи радянських органів державної безпеки та архівних установ щодо аварії на ЧАЕС відкритими для широкого кола.

26 квітня 1986 року, тридцять один рік тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС, масштабна катастрофа, яка згубила життя багатьох тисяч людей. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців.
“Чорнобиль-від мирного атома до катастрофи” – під такою назвою у Веприцькій сільській бібліотеці відбувся екологічний прайм-тайм для учнів 11-го класу Веприцької середньої школи. Бібліотекарі і запрошені розповіли про страшну трагедію на атомній станції ,про наслідки радіоактивного пилу,діти  були ознайомлені з цікавими фактами про масштаби катастрофи та її наслідки. Присутні переглянули відеофільм “Чорнобиль – 31 рік потому”. До уваги користувачів бібліотеки представлена виставка-панорама “Чорнобиль: стихія чи розплата”.    Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною .  

Зав.Веприцькою сільською бібліотекою С.О.Яременко