Міський транспорт – «турбота» про людей
Довгий час проблема транспортних перевезень залишається найбільш болючою для жителів міста і району. Це, мабуть, одне із тих питань, на яке скарг ми отримуємо найбільше і найчастіше. Навіть уже є постійні «клієнти» редакції, які намагаються достукатись до влади шляхом написання листів. Але чомусь їхні потуги, спільно із нашими, постійно зводяться нанівець. А дарма, адже створення комфорту для містян і жителів району – це, у першу чергу, запорука успіху політиків місцевого розливу. Але їм, мабуть, байдуже.
Днями наткнулись на цікаву публікацію в одному із обласних видань. Пишуть про те, що у Карлівці у зв’язку з віддаленістю окремих районів міста від центру та багаторазовими зверненнями мешканців щодо організації регулярного перевезення громадян, які мешкають у віддалених від центру мікрорайонах, великого значення набула необхідність розроблення Програми «Міський автобус». Тож міська рада розробила таку програму. У рамках цієї програми за кошти міського бюджету було придбано автобус середнього класу українського виробництва «Рута». Після оформлення всіх необхідних документів міський транспорт буде курсувати із центру до найвіддаленіших районів міста. Водночас його планують використати і для вивчення потреб та розроблення графіку сільських маршрутів.
До слова, Карлівка, адміністративний центр Карлівського району, має 15863 населення.
У той час Гадяч, віднедавна місто обласного значення із населенням на 10 тисяч більше, ніж у Карлівки, обходиться без міського транспорту. Намагання його створити були кілька років тому. Мікроавтобус був придбаний міською радою у 2012 році з метою безкоштовного перевезення соціально незахищених верств населення – ветеранів, інвалідів, пасажирів пенсійного віку та школярів – по маршруту Набережна Грунь – Молодіжна. Спочатку так і було, пільговики користувались проїздом безкоштовно, усі інші платили 2 гривні. У 2014 році безкоштовний проїзд зовсім відмінили. Але й платити були згодні всі, якби тільки не тягтися пішки.
Але віднедавна все змінилось. Один із небагатьох міських маршрутів відмінено, що спричинило значні незручності для жителів міста. І жодні скарги чи нарікання не діють – міська влада відмахується на АТП (саме їм передали право перевезення цим маршрутом), а автопарк банально не хоче брати на себе міське не прибуткове перевезення. Тому хоч і взяв на себе зобов’язання утримувати цей маршрут, до сьогодні автобус не ходить.
Інший, єдиний на сьогодні, міський маршрут Малі Будища – Гадяч також залишає бажати кращого. Адже відгуки про нього не досить схвальні. А останнє опитування про якість перевезень підтвердило: «Мiський автобус – це взагалi ЖАХ ! Курсує по мiсту 4 рази в день у незручний для працюючих людей час, маршрут один, технічний стан незадовільний, ще й водiй – хамло», – пишуть нам у соцмережах.
Подібна проблема щодо невиконання зобов’язань по міських перевезеннях виникла нещодавно у Ромнах. Перевізник «набрав» маршрутів, а виконати його не зміг. Тому міська рада прийняла рішення розірвати договір із недобросовісним АТП, мотивуючи незручністю для користувачів маршруту. То чому б і нам не розпочати втілювати у реальність те, що найбільше необхідне населенню?
Оксана Кириченко
ДО РЕЧІ, із районним сполученням справа не краща. Автобуси старі, в які люди частенько просто не поміщаються, особливо вранці та ввечері (часто в один маленький автобус намагаються «упхати» пасажирів з 5-6 сіл!). Що вже казати про історії, коли двері не причинялись або відкривалися через битком набитий салон автобуса.
На фото автобус, який курсує по маршруту Гадяч – Плішивець.