Єдиний скарб у тебе – рідна мова
День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Це свято було встановлене Указом президента України від 6-го листопада 1997 –го № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства» і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов̕ янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора – літописця, основопоположника давньоруської історіографії, мислителя, вченого, ченця Києво – Печерського монастиря і починається писемна українська мова. Тож уже традиційно, студенти Гадяцького училища культури проводять літературно-музичну композицію, присвячену Дню української писемності та мови, для студентів І – ІУ курсів. Цього року вона відбулася під назвою «Його величність – Слово!»
За участю членів факультативу «Дивослово» було представлене дійство. Гостей до зали запросили ведучі:Таїсія Пишна, Віталій Загорулько, Лобов Роман. Студентами були підготовлені і показані мультимедійні презентації «Походження рідної мови», «Тернистими стежками української мови» та «Репресовані письменники». Прозвучали: українська народна пісня «Мова рідна, слово рідне» у виконанні Марини Артамонової (викладач Н.Горбачик) та під супровід бандури(А.Гоменко), «Батькова пісня» у виконанні Євгена Губаренка, «Рідна мова» у виконанні Юлії Стецюк ( викладач О.Березенко). Емоційним став виступ Олександра Ніколаєнка з гуморескою Павла Глазового «Кухлик». Зворушливо прозвучали вірші про мову: Олесі Підгорняк, Маргарити Телюри, Анастасії Радченко, Олександри Сантар, Аделіни Ємець, Ярослави Івко, Олени Одінцової, Ірини Ваганової. Присутні ще раз переконалися, що мова – скарб будь – якого народу. Тож давайте згадаємо слова нашого земляка Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.»
О.Базавлук, викладач училища
