Моя маленька Батьківщина…
Маленьке село Хитці, де є маленька школа. Але з якою любов’ю та відповідальністю ставляться вчителі до своїх вихованців! Чудово, із піднесенням пройшов тут перший дзвінок для першокласників. Батьки та всі присутні були зворушені чудовим концертом, який підготували учні. А першокласники також показали віршовану літературну композицію для присутніх на цьому святі. Надовго учні запам’ятають його та будуть з натхненням здобувати знання в школі для подальшого самостійного життя. Щасти вам, милі першокласники! Нехай ніщо не засмутить перебування у стінах рідної школи.
А в школі змістовно та чепурненько прибрані класи. Спонсор виділив кошти на ремонт школи, подарував музичний центр, волейбольні м’ячі. Там є 2 музеї: історії школи та українського народознавства. А ще рушникова світлина, бо це споконвіку обереги роду. Небайдужі односельці подарували багато старовинної начиння. Це і горшки, і глечики, і рублі для прасування білизни, і рогачі, і жорна для перемелювання жита. Є тут і багато національних костюмів, старовинних ікон та рушників, яким уже більше 100 років. Є тут навіть вертеп та національна піч. Завітайте до Хитцівської школи, будете приємно вражені. Самі переконаєтесь, як старанно, зі смаком виставлені всі експонати. А дітки у віршованій формі проведуть вам екскурсію.
Доклала рук до цієї справи талановита вчителька Людмила Зубко, яка зуміла все це організувати та ще згуртувати бажаючих людей, які вишивають, співають, доторкаючись до самих потаємних струн людської душі. Бо пісні та вишиванки – то є душа українського народу. В усьому світі їх знають, шанують. Цей колектив неодноразово виборював на різних фестивалях призові місця. Ось і тепер він був запрошений до Чернівців на Родинний фестиваль народної творчості, де став лауреатом. А допомагали їм Євдокія Бєльська, Леся Котяж, Оксана Романенко, Тетяна Мигаль та інші, а також учні: Юля Романенко, Ірина Сушко, Ярослав Котяш, Леся Супруненко. Щасти і надалі цьому колективу, побажаємо їм небайдужих людей, нести гордо знання про звичаї та культуру рідного краю. Натхнення та здоров’я на довгі роки всім, хто причетний до цієї справи!
Була на тому святі і я, Марія Добрянська-Левун, член спілки художників України, м. Київ, тому із вдячністю розповідаю про ці події. А народилась і виросла я у селі Красна Лука. І також стараюсь нести своїми картинами культуру нашого краю не лише в Україні, а й за її межами. І де б я не була, душа моя завжди в Україні. Пишайтесь тим, що живете в Україні, цінуйте рідну культуру. Чужому навчайтесь, а свого не цурайтесь. Майбутнє – у наших руках! Насичуйте своє життя добром, любов’ю та світлом і тоді життя буде щасливим!
Слава Україні!
