Каліфорнія – це як інший світ
Не лише побувати, а й пожити у США мріє більшість українських школярів. Для гадячанки Ані Іващенко її бажання стало реальністю.
Ані 17 років, народилася в Гадячі, навчалася в спеціалізованій школі-інтернаті ім. Є.П. Кочергіна. Минулої осені, у 10-му класі, вирішила взяти участь у програмі FLEX (Future Liters Exchange), тому що найбільшою мрією було навчання за кордоном. Центром тестування була полтавська школа №11. Конкурс проходив у три етапи. Результат першого етапу повинен був з’явитися на сайті близько 19.00. Того ж дня Аня кожну хвилину оновлювала сайт і не повірила очам, коли побачила своє прізвище у списку. Після другого етапу навіть призабула, коли будуть готові результати. Сидячи на останньому уроці у школі, побачити на телефоні невідомий номер, а тим паче почути, що її запрошують на третій тур, узагалі не очікувала. Прийшовши до тями після такої новини, відразу ж розпочала готуватися до останнього етапу. І, як результат, стала фіналістом програми, головним призом якої було безкоштовне навчання в США протягом одного шкільного року.
– На той момент, коли я проходила тестування, найбільше мене підтримувала мама, вона завжди була за те, щоб я їхала за кордон.
Мама з дитинства заохочувала доньку до вивчення англійської мови, водила до репетиторів, допомагала у вивченні домашніх завдань. Аня говорить, що дуже багато працювала, щоб потрапити до числа учасників конкурсу та стати фіналістом.
– Ставши фіналістом, я не вибирала країну, в яку буду їхати, ні штат, ні місто, ні родину, ні школу. Це все «рандомно» (випадковий вибір). Потрапила я до Каліфорнії, у гарну сім’ю. Мої «нові батьки» – середньостатистичні американці, але рівень життя в них кращий, ніж у середньостатистичних українських сімей. Мої американські батьки мають трьох маленьких діток. Коли я тільки приїхала, було дуже складно зрозуміти їх, особливо менших. Із однолітками немає ніякого дискомфорту, спілкуватися з ними легко. Каліфорнія – це як інший світ. Літо тут триває 10 місяців. Коли приїхала сюди, довго звикала до посушливого клімату. Рятують лише кондиціонери, які знаходяться скрізь. Не можу намилуватися пальмами, що ростуть повсюди. Незвичним було те, що трава, замість звичного зеленого кольору, жовта. Зелену можна побачити тільки біля будинків, де господарі її поливають.
«Додому зовсім не хочеться», – говорить Аня, але зізнається, що сумує за рідними, друзями і мріє, щоб вони приїхали до неї.
Розповідає, що у Каліфорнії прийнято, якщо хоч раз доводилось спілкувалися з людиною, то при наступній зустрічі з нею потрібно обов’язково підійти до неї, привітатися та поцікавитися. Місцеві дуже багато посміхаються, але ніхто не обіймається. Дуже популярно у Каліфорнії займатися волонтерською діяльністю. До речі, це є і однією з умов програми FLEX.
– Я скрізь шукаю можливість стати волонтером. Уже спробувала у церкві, мені дуже сподобалось. Коли люди приходять до церкви з дітками, вони залишають їх у спеціальних кімнатах, поділених за віком. А волонтери слідкують за ними, коли батьки на службі.
Дуже популярно серед молоді їздити на велосипедах або виходити з друзями на пробіжку до місцевого парку. Перед школою на сніданок зазвичай споживають пластівці з молоком, із собою завжди беруть у спеціальній сумці обід, це йогурт або пудинг, тост та фрукти.
– Я зрозуміла, чому американці ходять взутими в будинку. Тому що на вулицях чисто, – розповідає Аня, ще вона вражена системою освіти у американських школах.
– Навчання дуже відрізняється від нашого. В українських школах усе ніби по шаблонах: учитель вичитав урок, дав домашнє завдання, а далі що хочте із ним, те й робіть. У Каліфорнії у школах усе роблять для того, щоб учні мислили, будь-яка думка рахується за відповідь, і тобі не говорять, що це неправильно або вона не зарахована. Навчаються школярі 12 років. Навчаючись в 11 класі, ми вивчаємо те, що в українській школі я вчила у 8-9 класах. Програма тут набагато легша. У школі дуже заохочують дітей займатися спортом.
Кожна дитина обов’язково повинна відвідувати як мінімум один спортивний гурток. Здоров’я там – на першому місці. У школі все базується на тому, щоб діти із самого малку вчилися всі питання вирішувати самі. Шкільні свята учні організовують також самі.
– Усі учні люблять ходити до школи, і я не перебільшую. Бажання «закосити» не виникає ні в кого. Усі учні пишаються школою, в якій навчаються, на всі заходи обов’язково одягають одяг із шкільною символікою. Навчаюся добре, але знаю, що можу краще, причиною цього є так би мовити «не рідна» мова.
Усього у школі навчається 1650 учнів. Складається вона із багатьох будівель, у кожній з яких вивчають певний напрямок. Умови для навчання дуже хороші. Аня вже потроху звикає, планує займатися тенісом, веде сторінку у соцмережах, де ділиться своїми враженнями та новими досягненнями. Та все ж таки частенько згадує своє містечко, де на неї чекають рідні та друзі.
Оксана Руденко
FLEX (Future Leaders Exchange) (Програма обміну майбутніх лідерів) – це програма для учнів загальноосвітніх шкіл десяти країн співдружності незалежних держав (СНД) – Євразії, яка фінансується урядом США, надає школярам стипендії, які дають їм змогу поїхати до США, навчатися в американській школі протягом одного академічного року і проживати у американській родині.
