Особливо небезпечні інфекційні хвороби

27 травня у приміщенні ККЗ «Дружба» відбувся обласний семінар з питань санітарної охорони території області від занесення та розповсюдження особливо небезпечних інфекційних хвороб, організації роботи та режиму біологічної безпеки бактеріологічних лабораторій.

Конференція тривала близько чотирьох годин, усе йшло за програмою. Засідання  проводилося з метою підвищення готовності медичних працівників міст та районів області до роботи в умовах епідускладнень з особливо небезпечних інфекційних захворювань.

На семінарі були присутні заступники головних лікарів по медичній частині міських, центральних районних лікарень, центрів ПМСД, головних лікарів станцій та завідуючих підстанцій екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, лікарів-інфекціоністів, епідеміологів, бактеріологів.

На початку засідання Валентина Близнюк (головний лікар Гадяцького ПМСД) розповіла про заклад, який діє у місті.

«Функціонує наш заклад з 1 січня 2013 року. Заклад надає первинну медичну допомогу 53 тис. 700 жителям району, із них 24 тисячі проживають у місті, 29 тис. 700 – у селі. Усього на території району діє 17 амбулаторій, із них дві – у місті, решта – у сільській місцевості. Працює 23 сімейні лікарі, із них 14 – у сільській місцевості. У рамках співпраці з сільською, міською та районною радами за рахунок субвенцій, які вони надавали, за останній рік ми значно поліпшили свою матеріальну базу. У цьому році за активної підтримки місцевої влади планується створення корпоративної комп’ютерної мережі району. Електронний реєстр пацієнтів надасть змогу забезпечити автоматизацією процес організації медичної допомоги населенню. Існує в нашому закладі багато і проблемних питань, основне – це укомплектованість штатними посадами сімейних лікарів, особливо у сільській місцевості, над чим ми працюємо і сподіваємось, що ця проблема буде вирішена. Забезпеченість автомобільним транспортом нашого закладу складає 54%. Половина автомобілів працюють уже більше 15 років».

Далі розмова йшла про санітарно-епідеміологічну ситуацію з особливо небезпечних інфекцій, що мають міжнародне значення.

Першою інфекцією в обговоренні була холера. Саме на неї у 2001-2012 роках зареєстровано 73 випадки захворювання. Розглянули особливості сучасного перебігу та лікування інфекції. Наостанок доповідач надав рекомендації щодо призначення лікування. Порекомендував сучасні підходи до планування заходів профілактики поширення холери та інших особливо небезпечних інфекцій.

Після цього розмова пішла про діагностику і лікування  Лайм-бореліозу (хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз, є інфекційним захворюванням). У зв’язку з тим, що у 2015 році в нашій області відбувся стрибок захворюваності на цю інфекцію, детально обговорили сучасні підходи до  її діагностики і лікування. Наприкінці доповідач детально розповіла колегам, як правильно установити діагноз.

У кінці семінару презентували фільм, який був знятий на території  Гадяцької ЦРЛ за участю працівників лікарні, ПМСД та санітарної служби. Суть фільму полягала у діях медичного персоналу при виникненні епідемії холери. У фільмі показали історію чоловіка з міста, який нібито знаходився на роботі в Індії протягом п’яти останніх місяців. Із певних причин доводилося вживати некип’ячену воду та не дотримуватися санітарних правил. Проживав у місті, де реєструвались випадки холери. Повернувшись у Гадяч, почав погано себе почувати. Далі детально показали, як повинні вести себе медики з людиною, можливо зараженою інфекцією холери.

Усі присутні з цікавістю подивилися фільм, деякі шукали себе у відеоролику та говорили між собою: «Конференція пройшла за європейськими стандартами».

Оксана Руденко 

Холера в Україні за останні 46 років

У 1970 р. (завезені випадки) – в Одесі, Керчі, Херсоні, Умані (339 хворих та 125 носіїв). Потім у 1991 році в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях (106 хворих і 179 носіїв).

1994 р. – Крим, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Донецька та Одеська області (уже 845 хворих та 600 носів).

1995 р. – Миколаївська, Одеська, Херсонська області (525 хворих та 399 носіїв). Під час цих ускладнень від холери померло 32 особи. Потім, після повного спокою в 2011 р., – спалах холери у м. Маріуполь Донецької області (33 випадки та 25 носіїв).

Нозологічні форми інфекційних хвороб, що мають міжнародне значення: натуральна віспа, поліомієліт, грип – новий субтип SARS, холера, чума, жовта гарячка, гарячка Ласса, хвороба Марбурга, хвороба Ебола, малярія, гарячка західного Нілу, кримська геморагічна гарячка, викликана вірусом Конго, геморагічна гарячка Мачупо, геморагічна гарячка хуанін, менінгококова хвороба.

Холера належить до найдавніших хвороб людини. Опис клініки зустрічається в стародавніх документах, що відносяться до часів походів Олександра Македонського. Епідемії холери лютували у 12 столітті в Азії, у 13 столітті – в Європі. Облік ведеться і 1817 року.  

Вірус Зіка викликає легку хворобу, і більшість людей з вірусом не мають симптомів. Проте недавнє поширення вірусу Зіка в Бразилії супроводжується безпрецедентним зростанням числа дітей, народжених із незвично маленькою головою, що визначається як мікроцефалія. Крім того, ряд країн, включаючи Бразилію, повідомляють про різке зростання захворюваності синдромом Гієна-Барре – неврологічним розладом, який може призводити до паралічу і смерті.