«Меня избили сотрудники полиции. Сломали три ребра и нанесли множественные ушибы и ссадины».
«…Болело в левом боку и был «бланш» под глазом»
Подібні конфліктні і досить спірні ситуації випливають на поверхню дуже рідко. Але одна історія таки дісталася до редакції тижневика. Житель села Бобрик звинувачує місцевих поліцейських у побитті. Є різні версії однієї і тієї ж події місячної давності. Але кожна сторона конфлікту впевнена у своїй правоті і, мабуть, поступатись не збирається.
Минулого четверга у стінах редакції пролунав дзвінок. Чоловічий голос запитував, де знаходиться редакція. Через деякий час він з’явився особисто і розповів історію, яка нас ошелешила.
«Меня избили сотрудники полиции. Сломали три ребра и нанесли множественные ушибы и ссадины».
Його звуть Сергій Копоть, 58 років, пенсіонер, уродженець Чернігівської області. У 87-му році одружився з жителькою Борбрика. Має 2-х синів від першого шлюбу. А почалося все з банальної сварки з дружиною:
«Да, я пил и этого не скрываю. Но это первый раз меня задержали. Седьмого числа был праздник. Я пошел в церковь, поставил свечку. Потом по дороге домой зашел в магазин, купил литр водки. Придя домой, накрыл стол и сел пить. Она увидела и опять рот открыла. Ну, я в нее и запустил стул такой детский. Не знаю, попал или нет…»
Сергій Копоть стверджує, що після сварки дружина зателефонувала у сільраду, а вже сільський голова викликала поліцейських. Через деякий час на подвір’ї з’явився наряд поліції.
«Запихнули меня в машину и привезли в райотдел. Уже там участковый Ванда сбил меня с ног. Дальше били втроем. Все, что я помню, – это заостренные носки ботинок.
Потом вызвали «скорую», наверное, подумали, что вообще убили. Очнулся – увидел белый халат, ребра уже были побиты. Болело в левом боку и был «бланш» под глазом. Врач собиралась меня забирать, но полицейские не пустили ехать в больницу. Она уколола обезболивающее и уехала. А меня вывели на улицу и пнули под зад».
Після цього, розповідає чоловік, він намагався дістатись додому. У першому кафе, яке трапилось йому на шляху, він попросив води і викликати таксі. Таксист, що приїхав на виклик, побачивши клієнта, відмовився везти його у Бобрик. Мабуть, відчував скандальність історії. «Попутками» Сергій Копоть дістався до Веприка.
«Я шел пешком до центра села. Зашел в кафе, там молодежь гуляла. Попросил у них воды. Пока они искали, я «потух». Ребятамне вызвали «скорую», и приехала та же бригада, что и в райотдел. Хотели меня забрать в больницу, но я отказался. Уперся – я же ни разу за 58 лет в больнице не лежал. Написал отказ. Она мне опять обезболивающее уколола и уехала. Попал домой. Вот теперь до сих пор сидя сплю…»
До лікарні чоловік повернувся вже наступного дня, але від госпіталізації знову відмовився. У прокуратуру Сергій Копоть звернувся аж 18 квітня і написав заяву на побиття його працівниками поліції. А 22 квітня його госпіталізували у травматологічне відділення Гадяцької ЦРЛ.
«Почему не обратился в первые дни? Я просто не думал, что все так серьезно и такие последствия будут. Да и мой адвокат сначала мне не поверил. Говорит: «Вы что, боевиков насмотрелись?»
Я это вам рассказываю, чтобы я в том райотделе последний избитый был. Я же не отрицаю, что был пьян, но бить-то зачем?
А голова села после того, что со мной случилось, прислала людей, чтобы помогли жене картошку посадить…»
Після розмови Сергій Копоть залишив нам копію виписки із медичної картки, довідки виклику «швидких» і скаргу на бездіяльність місцевої прокуратури.
Перша установа, яку ми відвідали, щоб якось прояснити ситуацію, був місцевий відділ поліції.
Як виявилось, по цій справі вже проводиться службове розслідування. Начальник поліції разом із начальником відділу кадрів поділились із нами своїм баченням того, що сталось.
Віталій Ботвина (начальник Гадяцького ВПГУНП):
«На скаргу Сергія Копотя органами прокуратури порушено кримінальне провадження за ст.365 «Перевищення владою службових повноважень». Це стандартна процедура в умовах, коли є питання тілесних ушкоджень, які нібито нанесли працівники правоохоронних органів. Олександр Явтушенко (начальник відділу кадрів) проводить службове розслідування поза межами кримінального провадження. Зараз збираємо докази, призначена експертиза. У нас є відеонагляд, записи, процесуальні документи, складені нашими співробітниками.
Що відомо нам: слідчо-оперативна група затримала чоловіка, який у стані алкогольного сп’яніння влаштував сімейний дебош. Правоохоронці викликали «швидку» у райвідділ, щоб вивести його зі стану сп’яніння і привести у нормальний стан. Лікар, яка приїхала на виклик, виявила підвищення артеріального тиску. Від госпіталізації він відмовився, сказав, що почуває себе нормально.
Крім цього, у нас є фото, як чоловіка тільки-но доставили у відділок, він вже був із ознаками побиття, при чому подряпини і синці були задавнені.
Чоловік скаржиться на дільничного Ванду, який його навіть не забирав. Окрім того, із його ж слів, він навіть не знає його в обличчя. Тож тепер справа честі довести все до кінця».
Також нам дозволили ознайомитись із матеріалами службового розслідування, яке проводить начальник відділу кадрів. Показали й фото чоловіка, на якому він дійсно мав побої на обличчі.
Коментує Олександр Явтушенко:
«Я сам багато у чому відразу йому повірив. Але потім чоловік почав міняти свої покази. Відразу стверджував, що його побили вдома. Згодом почав говорити, що побиття відбувалось у райвідділі. Збираючи докази по справі, ми опитали і Бобрицького сільського голову, яка стверджувала, що Сергій Копоть 6 квітня був із ознаками побиття.
Дружина Сергія Копотя у показах зазначила, що чоловік був із синцями, коли вона повернулась із лікування 4 квітня. Ушкодження нібито він отримав унаслідок падіння.
Постає питання: чому Сергій Копоть не звернувся до лікарні відразу після «побиття»? На нашу думку, так він намагається приховати давність пошкоджень. Через певний час лікарям буде важко встановити точний час травмування людини.
Сьогодні він добре проконсультований – має одного із найдорожчих у Гадячі адвокатів.
Тепер, навіть не приховуючи, каже: «Я проконсультировался, им отступать некуда. Будут платить. У меня есть железный довод – сломанные ребра».
Результати закритого службового розслідування повідомимо по його закінченню».
Поцікавились ми і удільничного інспектора Віталія Ванди, що ж сталося того дня.
«Ніхто його не бив. Я викликав із Гадяча слідчо-оперативну групу, щоб забрали дебошира. А «швидку» викликали у райвідділ, бо побоялись, щоб не помер. Він був у такому стані сп’яніння, що не реагував ні на що.
Тепер же каже мені: «Мне все ответят». Неприязнь до правоохоронних органів має ще із часів судимостей. Намагались допомогти, а тепер самі ще будемо захищатись».
Минулого вівторка ми без попереджень навідались у Бобрик і поспілкувались із місцевими жителями. Про цей випадок у селі знають і з цього приводу мають свою думку. Працівник сільради розповідає:
«Сергій, коли не п’є, – золота людина, і городи садить, і по хазяйству робить. Але за усі роки, що тут живе, нічого поганого, окрім того, що випиває, сказати не можу. По селу не тиняється, не конфліктує ні з ким, тому по пиці від когось із місцевих отримати не міг. Побитий він точно не у Бобрику. Цей варіант виключено. Та й побитим напередодні його ніхто не бачив. Дружина його також не могла його побити, вона ледь ходить.
Сусіди кажуть, що поліцейські його «волоком» із двору витягли і покинули коло лавки, поки протокол писали.
У селі вірять в те, що побили. Він не дуже любить міліцію, то може, й випросив…»
Дружину Сергія Лідію Копоть ми застали вдома. Вона стверджує, що на сьогодні конфлікт із чоловіком вичерпаний:
«Я подзвонила Любі Іванівні (Жажка, сільський голова – «БМ»), а вона сказала, не зможе прийти. Пообіцяла направить участкового. Згодом участковий подзвонив, сказав, що за таке треба наказувать, профілактику провести. Сказав, сам не прийде, а викличе бригаду. Вони якраз у Веприку були, там ніби крадіжка була. То вони бігом і явились.
Я ж просила їх, щоб не били. А вони його тягли у наручниках, як злодюжку якогось. Забирали нормального, а вранці прийшов побитий, під оком налилося чорне».
Сільський голова Любов Жажка підтвердила, що 6 квітня навідувалася до подружжя. Говорить, що того дня Сергій Копоть на обличчі мав подряпини, але синців чи інших пошкоджень вона не пам’ятає. 7 квітня її також кликала дружина «усмирити підвипившого» чоловіка. Але сільський голова не змогла прийти і порадила звернутись на «102».
Історія неприємна і досить заплутана. Позиція поліції зрозуміла: честь мундира і таке інше. Але й корисності зі сторони Сергія Копотя не знаходимо. На чиїй стороні правда – встановить слідство, вибачте за шаблонну фразу. Але найбільше чомусь хочеться сподіватися, що поліцейські таки до побиття не причетні, бо якщо навпаки, то буде соромно і гірко.
«Базар Медіа в Україні»
та це не “перевищення повноважень”. це просте катування бандитами. І стаття за бандитський напад – за бандитизм. і я вичавлю з вас цю статтю, на рівні Полтави і України.