12 травня – Міжнародний день медичної сестри

«…Медсестра з народження»

Наш час неможливо уявити  без медсестер. Вони допомагають вести амбулаторний прийом хворих, асистують при операціях і, звичайно ж, виконують масу потрібної і важливої роботи, щоб «поставити» хворого на ноги.

У будь-якому стаціонарі день починається з появи в палаті медсестри.

Вимірювання температури, тиску, роздача пігулок, перші ранкові процедури, підготовка до обходу і таке інше. Весь день на ногах, адже потрібно не просто чітко виконувати всі приписи лікарів, а ще проявляти увагу і турботу до кожного хворого, посміхнутися та підтримати його. Тоді й настрій у людини покращиться, і справа на поправку швидше піде, адже недарма говорять, що добре слово і дбайливе ставлення теж лікують.

Думаючи, про кого ж написати, наш вибір впав на Інну Олександрівну Недвигу, яка після закінчення школи вступила на навчання до Лебединського медичного училища ім. М.І. Сітенка, де провчилася два роки та отримала кваліфікацію медичної сестри. Відразу ж після училища приступила до роботи. Свою трудову діяльність розпочала у відділенні відновного лікування, там пропрацювала десять років. І вже майже два роки працює старшою медичною сестрою дитячого відділення ЦРЛ.

У дитинстві Інна Олександрівна мріяла бути лікарем, але життя вносить свої корективи.

«Ніколи не думала, що буду працювати саме у дитячому відділенні, хоча діток дуже люблю. Довго не могла звикнути до дитячого плачу. Спочатку було дуже тяжко, але вже звикла, і усі дітки ніби мої. Іноді здається, що працюю не два роки, а дванадцять. Професію свою люблю і не жалкую, що обрала саме її, навіть не можу уявити себе в іншій. Батьки мої зовсім не пов’язані з медициною, але ще коли я була маленькою, мріяли, щоб я була медиком. Уколи почала робити ще в училищі. Але діткам спочатку боялася робити, із ними набагато важче, аніж із дорослими. Друзі та знайомі говорять мені: «Ти, мабуть, медсестра з народження». Найприкріше у моїй роботі – це коли батьків позбавляють батьківських прав, і діток привозить працівник соціальної служби у наше відділення. Ми за ними доглядаємо певний час, але потім доводиться їх відправляти у дитячий будинок. У всіх медичних працівників у той час сльози на очах. Хоч вони у нас знаходяться небагато часу, дуже звикаємо до них.

У день медичної сестри хочу побажати в першу чергу всім здоров’я, колегам – терпіння та якомога менше пацієнтів».

Оксана Руденко

До слова: у нас в районі на сьогодні працює близько 400 медичних сестер.

Колектив тижневика вітає усіх медичних сестер із професійним святом. Дякуємо вам за ваш невтомний труд, що межує з героїзмом. Низький вам уклін за ваші недоспані ночі. Нехай віддячить вам доля радістю, добром і любов’ю. І нехай ваша праця буде достойно оцінена державою.

В халаті білім, як сніжок на полі,

Мов блискіт лебединого пера,

Вітаючись привітно надовкола,

Іде по коридору медсестра.

В очах – легенький спалах остороги,

В руках умілих – все до ладу тут.

Десь там в палаті, за сумним порогом,

Від неї конче допомоги ждуть.

Сестричко мила, тут, у коридорі,

Покинь жалі, як важко б не було!

Нехай надію людям, вбитим горем,

Несе твоє розвернене чоло.

Здогадуюсь, що маєш власні муки,

Але їх міцно затисни в руках.

На тебе жде чиясь німа розпука

У стомлених безсоннями очах.

Тому нехай зникає чи маліє

У хворих біль, лишень зайдеш до них.

Життя, медсестро, – це висока мрія

І боротьба на вигинах крутих.

… В халаті чистім, як погожа днина,

Струнка, статечна, ніжна, осяйна

Зайшла в палату медсестра.

А разом з нею – радість і весна.