Споживчий кошик українця був розрахований у далекому 2000 році.

«ЖИТІЄ МОЄ…»

«24 канал» порахував, скільки сьогодні коштує набір найнеобхідніших товарів і послуг, як він співвідноситься з реальністю і актуальними мінімальними зарплатою і пенсією.

Редакція постанови Кабінету Міністрів України про затверджений набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та наборів послуг (так званий споживчий кошик) для основних соціальних і демографічних груп населення датована квітнем 2000 року.

(Прийнята вона відповідно до статті 7 чинного Закону України «Про прожитковий мінімум», остання редакція якого – грудень 2012 року).

За 3 останні роки ми пережили колосальні економічні і фінансові потрясіння. Тому виникає підозра, що ці норми і прожиткові мінімуми погано співвідносяться з реальними цінами. Провівши підрахунки, зрозуміли, що підозра це даремна.

Прогодувати сім’ю.

Ми порахували приблизну вартість списку продуктів, який хоч мінімально повинна споживати кожна категорія громадян. У постанові закріплено категорії: діти від 0 до 6 років, діти 6-18 років, працездатне населення (повнолітні до пенсійного віку) і непрацездатний (пенсіонери і ті, хто за станом здоров’я не може працювати). Ціни на продукти брали з Інтернет-магазинів, найменші, які можна знайти. У звичайних магазинах ціни дещо вищі. Крім того, найдешевші продукти часто не найкращої якості.

Тому, щоб прогодувати малюка до 6 років, потрібно близько 10147 гривень на рік, або 845 на місяць. Для школяра треба 13406 гривень або близько 1117 на місяць. Нагодувати дорослу людину коштує не менше 10162 гривень на рік або 846 на місяць, пенсіонера – 7740 гривень на рік або 645 на місяць.

Тепер нагадаємо мінімальний розмір зарплати і пенсії в Україні: з 1 січня минзарплата становить 1378 гривень, пенсія – 1074 гривні.

Таким чином, гіпотетично сім’ї з 4 осіб – мама, тато, діти 3 і 7 років – на 2756 гривень зарплати треба нагодувати всіх.

Це скромні підрахунки. Навіть менші, ніж передбачено постановою Кабміну. Ми не враховували витрати, зокрема, сіль, спеції, крохмаль, мед, сухофрукти.

При цьому деякі мінімальні норми трохи спантеличують. Наприклад, дорослому населенню не передбачені кава, чай, какао, соки. Без цього, вважають можновладці, можна цілком обійтися. Ви запитаєте: а дітям? А їм без какао і чаю – ніяк. У списку для дітей ці продукти є.

А це, наприклад, 200 г рису (це чайна ложка з гіркою на день), 90 г гречки, 600 г свинини (тобто по 20 г на день). Ще пара фактів: пенсіонерам передбачили 700 грамів оселедця в рік (працездатному населенню – 4 кілограми). Якщо врахувати, що один оселедець має вагу приблизно 300-400 грамів, то бабусям і дідусям ласувати оселедцем можна тільки 2-3 рази в рік. Для прикладу, пайок для німецького військовополоненого у 1941 році включав, крім іншого, 120 г риби, 40 г м’яса, 20 г солодкого і 55,5 г спецій та чаю. До слова, алкоголь у списку мінімально необхідних продуктів не передбачений зовсім.

Бережи здоров’я… по-мінімуму

У списку предметів санітарії та ліків передбачені вата, бинт, судинорозширюючі (валідол, валеріана), дезінфекційні засоби (йод, зеленка), боле– і жарознижуючі засоби, вітаміни і гірчичники. Тобто, якщо людина, яка працює, змушена за станом здоров’я постійно приймати ліки від тиску або краплі для очей, наприклад, цього вже не можна. Зате в цьому списку є тюбик дитячого крему в рік на всю сім’ю. Ура!

Інтернет і мобільний не передбачені

16 років тому Інтернет ще не мав таких міцних соціальних позицій, як зараз. Не дивно, що серед послуг зв’язку у нас до сих пір не затверджені Інтернет-послуги. Так само, як і послуги мобільних операторів.

Із рубрики «Ти не повіриш!»

Ми не будемо коментувати це. Просто уявімо як факт. А ви вирішуйте, добре це чи погано.

Із одягом ще цікавіше. Жінці в мінімальному наборі предметів гардероба передбачено: 1 зимове пальто на 8 років і 5 трусів на 2 роки (а пенсіонерці – на три роки), бюстгальтерів – 2 на 2 роки, три пари панчіх на рік, одна пара чобіт на два роки.

Чоловікові: 1 плавки на 10 років (не дай вам Бог поправитися, доведеться ходити без плавок), одні штани – на чотири роки, светр – на три роки, пара чобіт – на п’ять років. Непрацездатному чоловікові взагалі не положено плавки мати. Власне, як і купальник жінкам, які не працюють. Щоправда деякі зміни в кошик таки внесли. Наприклад, тепер українці можуть ходити у перукарню не чотири, а шість разів на рік. Як жити родинам із немовлятами, також незрозуміло. Адже памперси не потрапили у перелік необхідних речей, як і іграшки. Студентів у нашій країні взагалі немає, як і шкільного приладдя для учнів. Дівчинці до 6 років у мінімальному наборі дозволено мати 2 сукні на три з половиною роки носіння, хлопчику – 2 пари брюк на 2 роки.

Цікаво, хоч одне міністерське дитя виросло в таких умовах? Не вийшло зовсім не коментувати.

Поїздки в транспорті пенсіонерам постановою не передбачені. Адже раніше вони користувалися пільговим проїздом, в минулому році, нагадаємо, реформували. Також українці не носять окуляри, не користуються дезодорантами. Ну, і лідер в номінації «найдивніше»: у наборі побутових послуг передбачені фото послуги – 0,2 замовлення на документи в рік на одну людину. А ще питання про комуналочку –  ну, це взагалі окрема тема і коментувати її без ненормативної лексики не можливо.

Залишається тільки побажати авторам документів спробувати таке життя.

Спожи?вчий кошик – набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім’ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості споживчого кошика в актуальних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.

На основі даних по споживчому кошику та споживчому бюджету розраховуються такі показники, як мінімальна зарплата і мінімальні пенсії. Поняття споживчого кошика існує в багатьох країнах світу. Проте ці «кошики» мають певні національні особливості: споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза – 250, англійця – 350, німця – 475. Український споживчий кошик нещодавно був розширений до 297 найменувань продуктів.

Наприклад, у споживчому кошику британця передбачені витрати на підключення до Інтернету, покупку мр3-плеєра та гітару, а також послуги садівника. Навіть найменш забезпечені німці мають право на цифровий фотоапарат та відеокамеру, сканер та принтер, а також тонометр. Французи закладають у споживчий кошик послуги перукаря, косметичні засоби та харчі для котів і собак. «Стурбовані» здоровим способом життя американці мають у кошику тютюнові та горілчані напої, а також витрати на мобільний та комп’ютерний зв’язок.

Крім того, експерти вважають, що найраціональнішою є така структура споживання, коли на харчі витрачається до третини доходів, непродовольчі товари (одяг, меблі) – 47% і решта – на послуги. В українському ж споживчому кошику левова частка доходів (понад 65%) витрачається на харчі, а деякі непродовольчі товари та послуги не згадуються взагалі.