«Педагогічне» насилля в Гадячі

Учительська доля дуже непроста. Тож людина, яка свідомо обирає цю професію, має бути заздалегідь підготовленою: мати стійку психіку, бути врівноваженою, стресостійкою… Одним словом, бути професіоналом своєї справи. Адже діти зовсім різні: є сумлінні учні, а є й непосидючі, активні.

І щоб потім не виникало бажання посмикати невгамовного школяра за комірець чи й гірше того за вуха або ж по шиї дати, тричі подумайте, чи впораєтесь ви зі своїми емоціями?

Виховання учнів методом «батога і пряника» вже давно відійшло у минуле. Нинішні діти не сприймають залізної дисципліни, вимагають  до себе поваги, а деякі вчителі чомусь продовжують діяти старими методами.

Днями, до нас долетіла звістка, що учитель однієї із місцевих шкіл ну дуже полюбляє виховувати своїх учнів «нетрадиційно». Хлопець, прийшовши додому, у розмові із батьками зізнався, що над ним часто знущається учитель: може потиличника дати, а буває що і за шию добряче потягає. Дитина присягається, що жодного разу не провокувала педагога на таку поведінку і не розуміє, чим викликані такі дії. І як виявилося, «педагог» так вчиняє систематично і не тільки з ним.

Батьки вже звернули увагу на цей випадок і вирішили діяти поетапно: спочатку намагатимуться вирішити проблему всередині колективу. Якщо ж це не дасть результату, то будуть звертатись до відповідних інстанцій. Ми, зі свого боку, також обіцяємо тримати цю ситуацію під контролем.

А також хотілося б нагадати, що стаття 56 Закону України «Про освіту» зобов’язує педагогічних працівників дотримуватися етики, моралі, поважати гідність дитини.

Тож, шановні, пам’ятайте: ніхто і нічим не може виправдати жорстоке поводження з учнями, навіть якщо такі методи ви вважаєте виховними. У школі діти повинні отримувати тільки найкраще: знання, гарний приклад від учителів. Світ змінився, став набагато цивілізованішим. То чому ж методи виховання залишаються дореволюційними?

«Базар Медіа в Україні»