Чисто там, де прибирають

Нещодавно до нашої редакції завітав мешканець другого під’їзду будинку 17-а, що по вулиці 50 років Жовтня (колишній гуртожиток НГВУ), із ледь стримуваним обуренням. За його повідомленням, хтось унадився залишати своє побутове сміття прямо на сходовій клітці його під’їзду. І якщо на першому і другому поверхах сміття бодай у пакетах, то прямо на вході сміття просто насипом.

Чоловік понад силу стримувався у висловлюваннях: «Як ми владу можемо критикувати, коли такі … (тут чоловік таки використав слово не для друку – кор.) серед нас живуть?»

Пройшовши разом із ним до будинку, ми дійсно побачили жахливу картину. Але не в одному лише смітті справа. Сам під’їзд має досить жалюгідний вигляд: обдерті стіни, вибиті підлогові кахлі, облуплена фарба на дерев’яних дверях. Наш читач мешкає у цьому будинку вже досить тривалий час і говорить, що ремонту у під’їзді від КП «Гадяч-житло», що за словами співрозмовника, стягує плату за кімнати в гуртожитку, він не бачив жодного разу. Між тим плата береться справно і підтримання в належному стані під’їзду в неї також входить.

Але у цієї «медалі» є й інша сторона. Пам’ятаєте незабутнього булгаковського професора Преображенського: «Разруха не в клозетах, а в головах. Если я в своей уборной начну мочиться мимо унитаза… у меня в уборной будет разруха». Не мешканці ж сусіднього будинку довели під’їзд до стану  нетрів, не гадячани, які живуть на Заярі чи Вовчій, приносять до нього пакети зі сміттям. Не так вже й багато люду проживає в нім, щоб не вирахувати, хто займається таким неподобством, і присоромити, якщо від природи у людини совісті і сорому бракує. Не так вже й проблемно не поодинці нарікати на безлад, а прийти гуртом і змусити відповідну організацію сумлінно відпрацьовувати кошти, що стягуються з мешканців, змусити утримувача гуртожитку навести лад. Та й врешті-решт скористатися звичним ще з радянських часів способом колективної праці – суботником. Зібратися всім разом та прибрати у під’їзді чи пофарбувати стіни теж не велика проблема.

Кажуть, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Але якщо вже ця проблема виникла, її треба вирішувати, не чекаючи, коли це зробить хтось інший.

Андрій Суіменко