Надія лише на Місяць?

Фактично щодня в редакції ми приймаємо скарги мешканців міста на недостатнє освітлення вулиць. Люди скаржаться, що в темний час доби пересування деякими вулицями Гадяча фактично неможливе без ризику травмуватися. І якщо, йдучи тротуаром, людина ще якось може убезпечити себе від неприємностей, то перехід проїжджої частини на неосвітленій вулиці взагалі може перетворитися на «гусарську рулетку», де мало що залежить від пішохода, а взимку, враховуючи обледеніння доріг, – і від водія.

Натомість влада у своїх звітах говорить про те, що цю проблему вирішено. Про це, звісно, легко говорити навесні чи влітку, коли світла частина доби триває до 21-ої години, а то й довше, але з приходом другої половини осені, а тим більше зими, достатньо повертатися з роботи чи спробувати прогулятися вулицями після 18.00, щоб пересвідчитись, що це не зовсім так.

Якщо центральна вулиця – Гетьманська – добре освітлена (як і Соборна площа та так званий Круг), то на сусідніх вулицях з цим є проблеми. Недостатньо освітленими залишаються Чапаєва, Білохи, Щорса, Шевченка. На вулиці Гагаріна від книжкової крамниці до Всіхсвятської церкви горить лише один ліхтар. Без освітлення вулиця Павлова, територія центрального ринку. А саме цим шляхом (пересікаючи дві вищезгадані вулиці і ринок) повертається додому, на Черемушки, велика кількість гадячан. Та й самі Черемушки не можна назвати найосвітленішою частиною міста. Вулиця Тельмана освітлена лиш де-не-де.

Вулиця Кондратенка частково освітлена, а ось вуличкам та провулкам, що до неї дотичні, повезло менше – або ж темінь, або ж, як у випадку з вулицею Ляскіна, один-єдиний сиротливий ліхтар. Мусимо зазначити, що асфальт на Ляскіна якраз дуже зручний, аби вивертати ноги у темний час доби. Схожа ситуація і на Степаненка – сама вулиця освітлена, на більшості ж дотичних вулиць, зокрема вулиці та провулку Островського, як кажуть, в народі – «хоч в око стрель». Не всі ліхтарі горять на вулиці Терешкової. За повідомленнями наших читачів проблеми з освітленням є і на частині вулиці Набережна Грунь, вулиці Калініна та деяких інших вулицях, якими наші земляки повертаються з роботи, школи, дитячого садочка. Побіжно помітимо, що й центральний парк «Перемога» не освітлюється. Але це тема для іншої статті, адже для даної достатньо і проблем із освітленням вулиць.

Підсумовуючи, зазначимо, що в центральній частині міста навіть повна відсутність світла на придорожніх ліхтарях не була б надто критичною, адже проблему частково можна було б вирішити за рахунок ілюмінації торгових точок, що тут знаходяться. На околицях же та в приватному секторі надія лише на міське світло. Надія, яка, на жаль, не завжди і не скрізь справджується.

«Гадячанам, – на думку одного із гостей нашої редакції, що прийшов зі скаргою, – залишається надіятись хіба що на Місяць, який освітить усі вулиці». Але повністю втрачати надію на більш земне вирішення цієї проблеми якось не хочеться. Незадовго до виборів у своєму інтерв’ю («Труднощів я не боюся. Продовжимо розпочате», «БМ в Україні» №40 від 8.10.15) кандидат на посаду міського голови і діючий на той час 1-й заступник Володимир Нестеренко пообіцяв «…повністю вирішити проблему з освітленням міста. Щоб кожна вуличка була охвачена вуличним освітленням. Планую на кожному пішохідному переході зробити індивідуальне освітлення, щоб було зручно пішоходам і водіям, адже це безпека життя». Враховуючи те, що Володимир Олександрович таки став новим очільником гетьманської столиці, будемо сподіватися, що його слова не залишаться лише передвиборчими обіцянками, і вже найближчим часом усе наше місто яскраво засяє ліхтарями. Адже шлях до Європи, куди ми всі так прагнемо, із кишеньковим ліхтариком подолати складно. А на Місяць надія, самі розумієте, слабувата.

Андрій Суіменко