Оцінка роботи ЦНАП: «Так, як вони приймають, невозможно терпіти»

У вівторок, 27 жовтня, у редакцію зателефонувала мешканка міста Ольга Кузьменко та поскаржилася на роботу Центру з надання адміністративних послуг. За словами Ольги Іванівни, обслуговування в центрі відбувається повільно, у коридорі не забезпечені нормальні умови для очікування, що створює  незручності громадянам.

І дійсно, пані Ольга мала рацію. На порозі та в коридорі центру побачив кілька десятків людей, натомість місць, де люди могли б присісти, – дванадцять.

А серед присутніх були і глибоко літні громадяни, яким вистояти довгу кількагодинну чергу дуже складно. Дехто приїхав із сіл району і чекав з сьомої чи навіть із шостої години ранку. Люди були не те що незадоволені, а просто обурені.

«Я прийшла в сім утра, Стояла третя в очереді. До сіх пор стою», – розпочинає розмову гадячанка, що називає себе Олею. Між тим на годиннику початок одинадцятої. Ольга говорить, що вже не вперше приходить. Перед тим була у п’ятницю, та «перед виборами паспорта не міняли».

Віталій із Полтави, там має помешкання і роботу. Зараз приїхав поміняти паспорт, щоб на прохання стареньких батьків перереєструватися в обласному центрі, аби ті змогли оформити субсидію. Для цього чоловікові довелося відпроситися з роботи. Бідкається, що одним днем його проблема не вирішиться: «Так, як вони приймають, невозможно терпіти. За час одну людину приймають». Хвилюється, що доведеться знову брати вихідні, а можливо, і відпустку і сидіти під кабінетом. «Відношення до людей чим дальше, тим хуже», – завершує він.

Петро з Лютеньки чекає своєї черги з восьмої ранку, але та не рухається. «Як же вона рухатиметься? Ось прийшла лікар. Вона зайшла без черги», – приєднується до розмови Ольга Іванівна. Колишня одеситка, а нині гадячанка Любов Павлівна з восьмої години чекає, аби оформити реєстрацію. Жінка не молода, і видно, що очікування дається їй важко.

Не  розуміють люди, що то за талони такі, за якими троє вже пройшли без черги. Отримали вони їх ще місяць тому. «Де їх беруть? Хто їх видає? Незрозуміло. Хай нам видадуть, я приїду на той день. Хай мене приймуть. Ніхто нічого не знає. Не пояснюється і не розказується», – повертається до розмови Віталій.

«У кого є час, чекають, а хто не має можливості – розвертаються і йдуть. Тут же нема ні водички попить, ні присісти. Така назва – надання адміністративних послуг… Це не послуги. Це навіть немає слова такого, щоб його назвати правильно, – продовжує діалог Ольга Іванівна. – Влада багато обіцяє, а не роблять, ви ж бачите, нічого для людей. Взагалі за людей ніхто не вважає нас».

Спостерігаючи ситуацію, з людьми важко не погодитись. А ще важко зрозуміти, чому в інших містах нашої ж таки Полтавської області нарікань на роботу таких центрів немає. Усе влаштовано зручно, доступно, робота робиться швидко, черг майже немає. І лише у гетьманській столиці, місті обласного значення, усе продовжує бути наче за «темних часів».

«Усе тут дуже далеко до справедливості», – такими словами підсумував розмову Віталій.

Сподіваємось, у працівників центру є ґрунтовні причини для такої роботи. Можливо, ми про них навіть дізнаємось. А ще, що вони принаймні спробують покращити свою роботу і наблизити до належного рівня, аби отримувати від клієнтів більш схвальні оцінки. Дуже сподіваємось і чекаємо…

Андрій Суіменко