День села Бобрик

Яскравим українським колоритом,
мов вишите, пишається село,
Простенько вбране чебрецевим квітом,
з якого сонце до небес зійшло.

Саме такими словами хотілося б розпочати розповідь про свято, що відшуміло, відраділо, відспівало, відвеселилося минулої суботи у моєму рідному мальовничому селі Бобрик.

Цьогорічне свято було особливим, по-родинному теплим і щирим. У центрі села зібралася вся громада, від наймолодших жителів до найстарших. Ніхто на святі не лишився поза увагою, усі отримали позитивні емоції та насолоду. Розпочалося святкування урочистими привітаннями від сільського голови.

Вокальний ансамбль із села Лютенька став справжнім подарунком до нашого свята. Артисти тішили глядачів хвилинами веселого гумору та чарівними піснями. Усі номери концертної програми присвячувалися жителям нашого села. Подарунки та привітання отримали: багатодітні сім’ї та матері-героїні, подружні пари, що цього року святкують ювілеї спільного життя, родини, в яких проживають наймолодші та найстарші жителі села, кращі працівники СТОВ ім. Щорса, активні учасники громадського життя села та молода пара, що зовсім недавно стала на весільний рушничок. Не могли не згадати і наших захисників, учасників АТО. Було дуже приємно від того, що дехто з них уже повернувся додому живими та здоровими і провів цей день разом із нами.

Грамотами та грошовими преміями нагородили учасників художньої самодіяльності села: ансамбль «Бобричаночка», танцювальний гурт «Молодь», футбольну команду Бобрика, що в подарунок для односельчан зранку цього дня виборола кубок І.Кизя у Веприку.

Не довелося нудьгувати нікому із присутніх. Усі мали змогу насолодитися смачною кашею з різноманітними салатами, варениками, пирогами і шашликом, які з щирою посмішкою подавалися гостям. Кульмінацією свята стало визначення кращого куреня, де безумовну перевагу отримав курінь Бобрицької школи. Не стихали радісні і захопливі вигуки на облаштованому дитячому майданчику. А далі – танці для всіх бажаючих. У веселе коло заходили діти, підлітки, дорослі та гості свята.

Сонце втомилося і тихо сідало за обрій, а бобричани не відчували втоми. Тому запальна музика та святкові відгуки чулися на стемнілих вулицях села майже до ранку.

Наталя Яременко, учитель школи, с. Бобрик